трохи рекламки
трохи рекламки
Страшна таємниця страховиків
Спроби "Відомостей" з'ясувати, як компанії розпоряджаються грішми клієнтів, наткнулися на лютий опір страховиків. Наприклад, начальник відділу агентських продажів "Allianz РОСЯНО Життя" Наталя Мирина навідріз відмовилася надати структуру тарифних ставок компанії по страхуванню життя. Гендиректор "Allianz РОСЯНО Життя" Михайло Кирилов говорить, що клієнтам ця інформація не надається. "Той, хто хоче розібратися, як це влаштовано, швидше за все не збирається нічого купувати", - упевнений він. "Цей продукт покликаний вирішити проблеми клієнта. Зайва деталізація не допомагає в досягненні поставленої мети, вторить Кирилову начальник управління страхування життя "Ингосстраха" Дмитро Максимов. Президент "AIG Росія" Олександр Зарецкий також не розкриває клієнтам структуру тарифної ставки по страхуванню життя.
Втім, у декількох компаніях погодилися розповісти про внутрішню кухню класичного страхування життя, але тільки на умовах анонімності. І тільки один страховик - Страхова група "Уралсиб" - погодився повністю розкрити структуру внесків.
Причина такої таємності в тім, що істотна частина страхового внеску перший і другий роки страхування йде на оплату винагороди агента, що продав поліс. Таким чином, клієнт першим внеском фактично розплачується за отриману в агента "консультацію". Розповідати про це страховики не хочуть, боячись віджахнути й так нечисленних клієнтів.
За словами керівника центра операційної підтримки страхування життя "Уралсиба" Костянтина Тарасова, за правилами його компанії агент при укладанні договору страхування повинен одержувати всього 8% комісійних від суми поліса. Наприклад, при висновку 15-літнього договору страхування із щорічним платежем $1000 агент одержить $1200, але агентові невигідно одержувати ці гроші протягом 15 років по $80 у рік. "На практиці в абсолютній більшості компаній комісія виплачується випереджальними темпами, при цьому максимальний її розмір доводиться на перший рік дії поліса", - говорить Тарасов. Зарецкий з "AIG Росія" підтвердив, що на комісійну винагороду йде істотна частина першого клієнтського внеску.
Розмір комісії залежить від багатьох факторів - наприклад, від терміну дії поліса, каналу його продажу. В одній великій компанії кореспондентові "Відомостей" розповіли, що сума агентської винагороди за договором страхування життя з ризиком смерті з будь-якої причини становить 48% від першого внеску при строку страхування 10 років і 82% від першого внеску при висновку 20-літнього договору.
В "Уралсибе" ставка агентської винагороди в перший рік дії накопичувального поліса із програмою страхування на випадок смерті становить 60% (див. табл.). З першого внеску в $1000 відразу послу укладання договору агент одержить $600. Потім із що залишилися $400 будуть відняті $70 на ведення справ страховиком. Таким чином, зі сплаченої $1000 у клієнта залишається всього $330, з яких на страхування ризику смерті піде $80 і всього лише $250 буде відправлено на нагромадження. Наприкінці року з урахуванням норми прибутковості в 5% річні й перерозподілу резерву з урахуванням смертності застраховані нагромадження складуть $266.
Із часом тариф по страхуванню життя на випадок смерті збільшується, а виплата комісійних припиняється. Із внесених клієнтом протягом усього строку страхування $15 000 агентові дістанеться $1200, на ведення справ піде $1050, на страхування ризику смерті - $1971 і на нагромадження буде спрямоване $10 779. До кінця строку страхування накопичена сума складе $17 201 і буде виплачена клієнтові. Цю же суму компанія виплатить родичам застрахованого у випадку його смерті.
Альтернатива є
Якщо протягом 15 років щорічно класти на банківський депозит $1000 під 5% річних, нагромадиться приблизно $23 700. Але порівнювати звичайний внесок з накопичувальним страхуванням життя некоректно. "Це все-таки змішаний продукт, що включає не тільки нагромадження, але й страхування", - говорить керівник центра страхування життя "Страхового будинку ВСК" Олексій Храпів. Втім, клієнт одночасно з поповненням депозиту щорічно може купувати поліс страхування життя. У такому випадку він одержить через 15 років ледве менше $20 000, а його життя протягом цього строку буде застрахована (див. табл.). Виходить, що, купуючи поліс накопичувального страхування життя, клієнт за 15 років втрачає біля $3000.
"Зате ніякий банк не гарантує ставку в 5% річні на 15 років уперед", - відзначає Храпів.
Без агента не обійтися
Зробити накопичувальне страхування більше конкурентоспроможним - скоротити розмір комісійних агентам або видатки на ведення справ - страховики не хочуть. Вони вважають, що в такому випадку накопичувальне страхування життя взагалі не буде продаватися. "Агент по страхуванню життя одержує дохід, адекватний тій важкій роботі, що він робить, щоб продати поліс і обслужити клієнта", - упевнений Зарецкий.
Обійти агента ніяк не можна - клієнт не може застрахувати життя без комісії, навіть якщо самостійно прийде в компанію. "Це було б несправедливо. Найшлося б чимало бажаючих, змучивши питаннями агента, потім прийти й спробувати застрахуватися прямо", - говорить Максимов з "Ингосстраха". За словами Зарецкого з "AIG Росія", покупка поліса безпосередньо в компанії не врятує від сплати агентських комісійних. Приблизно так само відповіли в "Allianz РОСЯНО Життя" і "Уралсибе".
"Я дуже довго дивувалася, чому на Заході поліси страхування життя є в 90% населення", - зізнається керівник бізнесу-блоку страхування життя "Уралсиба" Маргарита Хорунжая. За її словами, це зв'язано не з низькими комісійними агентам, а із серйозними податковими пільгами. Податкові пільги уряд уже пообіцяв. По даним ЦБ, середньозважена ставка по депозитах у доларах США строком більше 1 року знизилася з 8,5% у грудні 2001 р. до 5,9% у грудні 2004 р. Все це повинне підвищити інтерес до страхування життя й привести до зниження комісійних агентам. "Як тільки населення повернеться до нас особою, ми будемо платити комісію менше", - обіцяє Хорунжая.
Західні агенти теж шифруються
Іноземні страхові компанії також намагаються не розкривати інформацію про структуру тарифних ставок, у тому числі про суму агентських винагород. Приватні клієнти страховиків США й Німеччини сказали "Відомостям", що агенти не зобов'язані повідомляти їм про суму своїх комісійних.
Одним з деяких виключень є Англія. Прес-секретар Керування фінансових послуг (FSA) Великобританії Робін Горден-Уоркер говорить, що агент страхової компанії повинен розкрити інформацію про розмір комісії з вимоги клієнта. За власною ініціативою агент цього робити не зобов'язаний. За словами Горден-Уоркера, на практиці агент може не говорити про ставку своєї винагороди, пославшись на те, що цю інформацію не розкриває його страхова компанія.
Павло МИЛЕДИН
трохи рекламки
трохи рекламки
