Сьогодні покупка машини - рутинна справа для багатьох російських громадян. Звичайно, доходи населення ростуть, але головним двигуном росту покупок стало споживче кредитування.
Якщо машину здобувають у кредит, першою вимогою до покупця з боку банку, що кредитує, буде наявність страховки. Причому мова не йде пр обов'язковий «автогражданке» - це саме себе розуміє. Мається на увазі поліс каско, вартість якого складається із двох складових: вартості страхування автомобіля від збитку й від викрадення. Умова це цілком виправдано, тому що до моменту виплати кредиту машина є предметом застави.
«Противоугонка» допоможе заощадити
Поліс каско - не таке вуж дешеве задоволення, однак при встановленні протиугінної системи страховик готовий надати вам знижку. Адже надійна «противоугонка» може істотно знизити ризик викрадення автомобіля й, відповідно, вартість страхування по цьому ризику. Вартість поліса каско прямо залежить від наявності або відсутності протиугінної системи, її класу, типу, вартісної категорії. Чим вище ефективність протиугінної системи, тим більше розмір знижки, що надасть страховик.
«Вартість страхування по ризику «викрадення» машини марки BMW 7-й серії вартістю $100 тисяч складе $3,43 тисячі без протиугінної системи або $686-1029 при її наявності. Страховка по збитку обійдеться в $4796», - пояснює заступник генерального директора компанії «Ингосстрах» Ігор Ямов.
Як уточнює головний експерт відділу андеррайтинга керування автострахования групи 'Альфастрахование' Микола Выдрин, річна вартість страховки по каско машини Audi A 6 вартістю $78 тисяч обійдеться в $4875. При установці на цей автомобіль високоякісного иммобилайзера з електромеханічним замком капота страховий поліс складе $4,68 тисячі, а при установці супутникової протиугінної системи - $4485.
Якщо на транспортному засобі немає необхідних протиугінних засобів, то тарифна ставка по ризику 'викрадення, розкрадання' значно зростає. Як розповів член правління СГ «Капиталъ» Дмитро Боткін, тариф по страхуванню нового автомобіля ВАЗ-2110 по ризиках каско при наявності встановленої електронної протиугінної системи складе 14% від вартості машини. А якщо протиугінна електронна система відсутня, тариф по ризику «викрадення, розкрадання» зростає в три рази й досягає 27%.
Страхова компанія ніколи не стане страхувати автомобілі марок, що займають перші рядки в рейтингу викрадень, якщо на них не встановлена ефективна протиугінна пошукова система. До того ж не всі страховики візьмуться страхувати такі автомобілі, якщо вони перебувають на неохоронюваній стоянці або водії залишають їх біля супермаркетів без догляду. У подібних випадках страховики або вводять заборонний тариф, або відмовляють у страховці.
Вимоги страховиків
І все-таки наявність протиугінної системи не гарантує знижку на страховку. «У нас є список систем, за які ми надаємо знижку. Якщо система не входить у список або відсутній, то знижку ми не надаємо й клієнт платить повний тариф», - пояснює Ігор Ямов. Так працює більшість страховиків. Списки становлять виходячи з ефективності певних систем, цінової категорії, ситуації на ринку, популярності того або іншого автомобіля в угонщиков і так далі. Складений перелік регулярно переглядається залежно від зміни статистики викрадень, появи на російському ринку протиугінних систем нових устроїв і механізмів.
У деяких компаніях пред'являються вимоги до механізму дії протиугінної системи. «Зокрема, протиугінна система повинна блокувати ланцюга запалювання й стартера, мати датчики на відкривання дверей, капота, багажника, датчик на удар, автономне харчування, звукове оповіщення, антисканер», - розповідає Дмитро Боткін.
Реальна картина
Кожна страхова компанія відслідковує зведення МВС по найбільш угоняемым марках автомобілів, а також веде власну статистику «угоняемости». «При цьому статистика викрадень, що зложилася на ринку, повинна прийматися в увагу як 'превентивна міра' у тому випадку, якщо яка-небудь марка автомобілів незначно представлена в портфелі страхової компанії, але 'користується попитом' в угонщиков», - пояснює Дмитро Боткін.
Більшість машин викрадають у столиці, щоб надалі легалізувати їх у регіонах. Саме смакові переваги в регіонах формують статистику викрадень у Москві. Іномарки премиум-класса користуються стійким попитом у південних регіонах країни. Вітчизняної ж машини в гарному стані й з перебитими номерами добре розходяться скрізь за межами Москви, відзначає Дмитро Боткін.
Але в основному викрадені автомобілі йдуть на запчастини, що поповнюють ринки й магазини всієї країни. При цьому угонщики орієнтуються на попит: більша частина украдених машин - вітчизняного виробництва. Адже власник іномарки воліє звернутися в офіційний сервіс, а хазяїн вітчизняної машини як правило ремонтує її в так званих гаражних сервісах, а запчастини купує на ринку. От чому популярністю користуються різні модифікації 'Ваза'. Можна віднести до розряду що жене й старі моделі Audi 80, Audi 100, які також крадуть в основному заради запчастин. За словами страховиків, сьогодні до так званої групи ризику, куди входять найбільш угоняемые автомобілі, можна віднести переднеприводные 'Вазы', Volkswagen Touareg, Porsche Cayenne, Audi А6/S6, А8/S8, Lexus (RX, LX, GX), Mercedes-Benz (класів G, S, ML), Toyota Land Cruiser, Toyota RAV4, BMW Х5, Honda Accord (не раніше 2003 року випуску), Volkswagen Passat (починаючи з 2001 року випуску).
Имущественное страхование
Страховой рынок Украины
четверг, 14 августа 2008 г.
пятница, 8 августа 2008 г.
MLM-технології в страхуванні
Проблема застосування Млм-продаж у страхуванні в останні 2-3 року широко обговорюється страховою громадськістю. Ряд великих компаній відмовляються від такого способу продажів або переводять його до «незалежного» брокерам, інші навпаки активно розвивають. По оцінках експертів, у страхову систему МЛМ залучені більше 10 тис. чоловік. Чому Млм-технологии так активно поширені на страховому ринку?
Класичні й неокласичні Млм-системы в страхуванні
Багаторівневий маркетинг (Multi Level Marketing, MLM) у страхуванні почав розвиватися в Росії з початку 90-х із приходу сумно відомого брокера Si Save Invest, що продавав росіянам поліси довгострокового страхування життя західних компаній - Metlife і Fortuna.
Саме фахівці Сейф Инвеста привнесли на страховий ринок класичну Млм-триаду: купи поліс сам, продавай іншим, формуй багаторівневу мережу. Консультант (не називайте його продавцем або агентом - може дуже сильно образитися) одержує комісійні зі своїх продажів, а також із продажів консультантів сформованої їм мережі. Чим більше в такого консультанта мережа, тим більше високого рівня комісійні він одержує.
Існують два способи реалізації Млм-систем: або вони формуються на базі страхової компанії, або на базі «незалежної структури» - брокера. У тій або іншій формі Млм-метод продажів використають практично всі великі страховики - «Ресо-гарантия», «РОСЯНО», «Уралсиб», «Національна страхова група», «Страховий будинок «ВСК», «Росгосстрах», «AIG Росія». Уважається, що всі сьогоднішні «будівельники Млм-сетей» у страхуванні пройшли непогану школу саме в Сейф Инвеста.
Під напором критики багато компаній переходять до так званої неокласичної схеми Млм-продаж. Її суть і основна відмінність від класичної схеми укладається в тім, що консультанта не зобов'язують купувати страховий поліс, але привітають покупку. Він може здійснювати прямі продажі, а також формувати власну мережу продажів, побудовану по територіальному або іншому принципі. Така структура використається в компанії «Альянс РОСЯНО Життя». Зокрема, агентська мережа компанії «Альянс РОСЯНО Життя» побудована по стандартному лінійному принципі, коли певне кількість продавців підкоряються юнит-менеджеру, а певна кількість юнит-менеджеров підкоряються регіональному директорові.
Разом з тим, експерти по Млм-продажам не вважають подібні неокласичні схеми чистими Млм-продажами. На їхню думку, у класичній Млм-системе споживання консультантом страхових послуг забезпечує лояльність і вовлеченность у систему, що є обов'язковим чинником її функціонування.
Незважаючи на те, що в Росії намітилася тенденція до згортання Млм-систем у страхуванні, вони одержали широке поширення в країнах СНД, зокрема на Україні. Періодично з'являються публікації компаній, у яких говоритися про реалізації нових програм по просуванню страхових продуктів через мережі багаторівневого маркетингу. Вони позиціюються як спеціальні програми страхування, адаптовані по своїх умовах і ціні для широких верств населення. Також учасники Млм-сети займаються реалізацією полісів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
До речі, у Росії деякі страхові компанії намагаються впроваджувати Млм-продажи для реалізації полісів ОСАГО. Класична схема МЛМ із деякими варіаціями працює й тут. Майбутньому консультантові йз знижкою в 50-60% від середньої вартості поліса залежно від регіону пропонують купити кілька тисяч полісів ОСАГО, які він потім може поширити по своїй мережі.
У чому секрет вічності МЛМ - систем у страхуванні?
Виявилося, що Млм-система дуже вдало попадає в так званий споживчий простір среднероссийского страхувальника. Але про усім один по одному.
Агентство масових страхових комунікацій «АМСКОМ» і Всеросійський центр вивчення суспільної думки «ВЦИОМ» проаналізували фактори ухвалення рішення про страхування й вибір страхової компанії росіянами в 2005 році.
При ухваленні рішення про страхування росіянин, у першу чергу, підданий впливу агента (25,9%), а потім прикладу або раді знайомого (у сукупності також 25,9%).
Аналогічна картина спостерігається й при виборі страхової компанії. У більшості випадків на вибір вплинув візит страхового агента (26,8%), трохи менше, але вагоме значення займає фактор «рекомендації знайомих, у тому числі працюючих у компанії» (20,4%).
На підставі цих даних були сформовані три споживчі моделі поводження страхувальників: рекомендаційна, агентська й результативна. Відповідно, в основу помодельной сегментації був покладений критерій ухвалення рішення про придбання страхового поліса й вибору страхової компанії.
До рекомендаційної моделі ставляться 41% страхувальників по добровільних видах, вони здійснюють свій вибір на підставі рекомендації знайомих. В агентській моделі налічується 34% страхувальників і рушійним фактором виступає агент. І, нарешті, приблизно 25% страхувальників ставляться до результативної моделі й роблять вибір на підставі власного досвіду й інформації про страховика.
Отож, успіх класичних Млм-систем у страхуванні укладається в тім, що вони успішно сполучають якості рекомендаційної й агентської моделей поводження. Дійсно, консультант сам споживає страхову послугу й рекомендує її іншому споживачеві, але він же виступає як агент, тому що зацікавлено в одержанні комісійних. Неокласичні Млм-системы є інструментом впливу на страхувальників з агентською моделлю поводження, що істотно знижує їхній рівень охоплення. У цілому впливу класичних Млм-систем можуть бути піддані до 75% страхувальників.
Поки заміна Млм-системы як механізму продажів у страхуванні носить однобокий характер. Це, як правило, агентська мережа. Страхові компанії практично не впливають на страхувальників з рекомендаційною моделлю поводження. Для таких клієнтів поширення інформації про послуги компанії рекомендується здійснювати через систему стимулювання збуту, а саме через формування клієнтських клубних систем, поширення через діючих клієнтів компанії дисконтних карт і інших спеціальних пропозицій «на пред'явника» для подальшого поширення родичам, друзям, знайомим і колегам.
можемо рекламувати
що завгодно
та де завгодно
бо нам байдуже
що рекламувати
Класичні й неокласичні Млм-системы в страхуванні
Багаторівневий маркетинг (Multi Level Marketing, MLM) у страхуванні почав розвиватися в Росії з початку 90-х із приходу сумно відомого брокера Si Save Invest, що продавав росіянам поліси довгострокового страхування життя західних компаній - Metlife і Fortuna.
Саме фахівці Сейф Инвеста привнесли на страховий ринок класичну Млм-триаду: купи поліс сам, продавай іншим, формуй багаторівневу мережу. Консультант (не називайте його продавцем або агентом - може дуже сильно образитися) одержує комісійні зі своїх продажів, а також із продажів консультантів сформованої їм мережі. Чим більше в такого консультанта мережа, тим більше високого рівня комісійні він одержує.
Існують два способи реалізації Млм-систем: або вони формуються на базі страхової компанії, або на базі «незалежної структури» - брокера. У тій або іншій формі Млм-метод продажів використають практично всі великі страховики - «Ресо-гарантия», «РОСЯНО», «Уралсиб», «Національна страхова група», «Страховий будинок «ВСК», «Росгосстрах», «AIG Росія». Уважається, що всі сьогоднішні «будівельники Млм-сетей» у страхуванні пройшли непогану школу саме в Сейф Инвеста.
Під напором критики багато компаній переходять до так званої неокласичної схеми Млм-продаж. Її суть і основна відмінність від класичної схеми укладається в тім, що консультанта не зобов'язують купувати страховий поліс, але привітають покупку. Він може здійснювати прямі продажі, а також формувати власну мережу продажів, побудовану по територіальному або іншому принципі. Така структура використається в компанії «Альянс РОСЯНО Життя». Зокрема, агентська мережа компанії «Альянс РОСЯНО Життя» побудована по стандартному лінійному принципі, коли певне кількість продавців підкоряються юнит-менеджеру, а певна кількість юнит-менеджеров підкоряються регіональному директорові.
Разом з тим, експерти по Млм-продажам не вважають подібні неокласичні схеми чистими Млм-продажами. На їхню думку, у класичній Млм-системе споживання консультантом страхових послуг забезпечує лояльність і вовлеченность у систему, що є обов'язковим чинником її функціонування.
Незважаючи на те, що в Росії намітилася тенденція до згортання Млм-систем у страхуванні, вони одержали широке поширення в країнах СНД, зокрема на Україні. Періодично з'являються публікації компаній, у яких говоритися про реалізації нових програм по просуванню страхових продуктів через мережі багаторівневого маркетингу. Вони позиціюються як спеціальні програми страхування, адаптовані по своїх умовах і ціні для широких верств населення. Також учасники Млм-сети займаються реалізацією полісів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
До речі, у Росії деякі страхові компанії намагаються впроваджувати Млм-продажи для реалізації полісів ОСАГО. Класична схема МЛМ із деякими варіаціями працює й тут. Майбутньому консультантові йз знижкою в 50-60% від середньої вартості поліса залежно від регіону пропонують купити кілька тисяч полісів ОСАГО, які він потім може поширити по своїй мережі.
У чому секрет вічності МЛМ - систем у страхуванні?
Виявилося, що Млм-система дуже вдало попадає в так званий споживчий простір среднероссийского страхувальника. Але про усім один по одному.
Агентство масових страхових комунікацій «АМСКОМ» і Всеросійський центр вивчення суспільної думки «ВЦИОМ» проаналізували фактори ухвалення рішення про страхування й вибір страхової компанії росіянами в 2005 році.
При ухваленні рішення про страхування росіянин, у першу чергу, підданий впливу агента (25,9%), а потім прикладу або раді знайомого (у сукупності також 25,9%).
Аналогічна картина спостерігається й при виборі страхової компанії. У більшості випадків на вибір вплинув візит страхового агента (26,8%), трохи менше, але вагоме значення займає фактор «рекомендації знайомих, у тому числі працюючих у компанії» (20,4%).
На підставі цих даних були сформовані три споживчі моделі поводження страхувальників: рекомендаційна, агентська й результативна. Відповідно, в основу помодельной сегментації був покладений критерій ухвалення рішення про придбання страхового поліса й вибору страхової компанії.
До рекомендаційної моделі ставляться 41% страхувальників по добровільних видах, вони здійснюють свій вибір на підставі рекомендації знайомих. В агентській моделі налічується 34% страхувальників і рушійним фактором виступає агент. І, нарешті, приблизно 25% страхувальників ставляться до результативної моделі й роблять вибір на підставі власного досвіду й інформації про страховика.
Отож, успіх класичних Млм-систем у страхуванні укладається в тім, що вони успішно сполучають якості рекомендаційної й агентської моделей поводження. Дійсно, консультант сам споживає страхову послугу й рекомендує її іншому споживачеві, але він же виступає як агент, тому що зацікавлено в одержанні комісійних. Неокласичні Млм-системы є інструментом впливу на страхувальників з агентською моделлю поводження, що істотно знижує їхній рівень охоплення. У цілому впливу класичних Млм-систем можуть бути піддані до 75% страхувальників.
Поки заміна Млм-системы як механізму продажів у страхуванні носить однобокий характер. Це, як правило, агентська мережа. Страхові компанії практично не впливають на страхувальників з рекомендаційною моделлю поводження. Для таких клієнтів поширення інформації про послуги компанії рекомендується здійснювати через систему стимулювання збуту, а саме через формування клієнтських клубних систем, поширення через діючих клієнтів компанії дисконтних карт і інших спеціальних пропозицій «на пред'явника» для подальшого поширення родичам, друзям, знайомим і колегам.
можемо рекламувати
що завгодно
та де завгодно
бо нам байдуже
що рекламувати
суббота, 2 августа 2008 г.
Страхування життя - нехай мрії збудуться
Будувати довгі плани на майбутнє можна навіть у Росії, але підкріпити їх матеріально не завжди вдається. Рятуйте! універсальний інструмент фінансового планування - довгострокове страхування життя.
Пам'ятай про життя
Обставини, що спонукують людину здобувати поліси страхування життя, можуть бути самими різними. І далеко не завжди вони зв'язані зі страхом перед смертю й острахом поставити близьких людей у скрутне матеріальне становище. Потреба в грошах перманентна, у якісь періоди вона цілком задовольняється поточними доходами, але часом загострюється. Наприклад, при виході на пенсію або досягненні дитиною повноліття, коли встає питання про одержання утворення. Подібні події можуть стати основою для виплат за договором страхування життя. У міру свого розвитку цей бізнес перетворюється в інститут недержавного соціального забезпечення. І сьогодні до послуг російського споживача широкий вибір продуктів, здатних підтримати людини практично на всіх етапах його життя.
У полісі страхування життя можуть ураховуватися різні ризики. Самі очевидні з них - загибель, інвалідність або втрата працездатності. Вони носять випадковий характер, і окремо взяті передбачаються, наприклад, договором страхування від нещасних випадків. Зовсім іншу природу має ризик дожиття. Строго говорячи, страховим цей ризик не є, оскільки не має ознаку випадковості. Обов'язку компанії по виплатах клієнтові наступають тоді, коли людина в буквальному значенні дожив до певного в договорі моменту. Таким моментом може бути конкретна дата, у тому числі дата закінчення дії поліса, або ж час настання якоїсь події, наприклад повноліття або вихід на пенсію. Очевидно, що схема класичного ризикового страхування, коли за невеликий внесок гарантується багаторазово перевищуюча його виплата, тут незастосовна.
Тому включаються накопичувальні механізми, тобто страхувальник, перш ніж одержати покладену йому за договором суму, повинен її нагромадити, роблячи регулярні внески.
Види довгострокового страхування життя (ДСЖ) різні. Російський ринок поки не зумів чітко їх класифікувати. Так, зокрема, виділяють страхування «на строк» - за таким договором компанія приймає на себе ризики загибелі, настання інвалідності або непрацездатності. Але більш популярно змішане страхування, де ці ризики сполучаються з нагромадженням. Компанія бере на себе зобов'язання виплатити обговорену в договорі суму по закінченні періоду страхування, а якщо із застрахованим відбулося нещастя, забезпечення покладається поза залежністю від обсягу сплачених внесків. Накопичувальні страхові продукти розділяють також по цільовому призначенню. Найчастіше росіяни збирають або абстрактно (на термін), або на утворення дитині (до події). Особливе місце в асортименті лайф-страхования займає додаткове пенсійне забезпечення.
Формула «життя»
Механізм змішаного страхування життя на перший погляд простий. Обравши такий продукт, страхувальник визначає, як довго й з якою періодичністю він готовий платити внески, і суму, на яку він в остаточному підсумку розраховує. Звичайно договори ДСЖ полягають на строк від п'яти років. Найбільше ж популярними в Росії стали 10-20-літні поліси. Вносити платежі можна раз на місяць, квартал, півріччя або рік. Що стосується страхової суми, то компанії орієнтують споживача на $5 тис. і більше. Ці три параметри - строк, розмір, періодичність - проставляються в рівняння, усе компоненти якого відомі одним лише страховикам, і на виході виходить розмір внесків, що сплачують клієнтом.
Результат обчислень залежить, звичайно ж, не тільки від побажань страхувальника. Як тільки накопичувальний елемент у договорі ДСЖ сполучається з ризиковим (на випадок смерті або втрати працездатності), на вартість поліса впливають підлога, вік, стан здоров'я, професійна діяльність і деякі інші особисті особливості клієнта. Суть у тім, що молода домогосподарка піддається ризику загибелі в меншому ступені, чим, наприклад, літній космонавт. Для розрахунку внесків страховики використають так звані таблиці смертності. У них на основі статистичних даних виводяться показники, що характеризують імовірність дожиття людини до певного віку. Такі таблиці складаються окремо для чоловіків і жінок по кожному регіоні. Компанії воліють відносити цю інформацію до розряду закритої, до того ж інтерес вона представляє скоріше для професіоналів, чим для простих споживачів, що мають неясне подання про актуарных розрахунки.
Станом здоров'я клієнта страховик цікавиться завжди, але з різним ступенем скрупульозності - залежно від розміру страхової суми.
Якщо вона не перевищує $20-50 тис., як правило, досить просто заповнити анкету, у якій вказуються перенесені хвороби й травми, а також супутня інформація, зокрема, про шкідливі звички, постановку на облік у той або інший спеціалізований диспансер. Анкета приймається під слово честі, але якщо згодом виявиться обман, це послужить підставою для розірвання договору. Надаючи захист на більшу суму, страхова компанія запитує документально підтверджені дані про здоров'я клієнта в його лікаря. А при страхуванні на $100 тис. і більш найчастіше встає питання про попереднє медичне обстеження.
Пенсійні варіації
Збирати за допомогою ДСЖ можна на що завгодно, у тому числі й на пенсію. Страхові компанії готові продавати масу продуктів, по своїй якості не уступають пропозиціям недержавних пенсійних фондів. Справа в тому, що виплати за договором ДСЖ бувають не тільки одноразовими, але й періодичними, протягом певного часу або навіть довічними. Для клієнта все просто: він називає розмір додаткової пенсії, що бажає одержувати, свої особисті дані, у тому числі про стан здоров'я, бажану періодичність і тривалість виплат. Страховик же змушений знову звертатися до таблиць смертності, щоб оцінити, скільки може прожити людина після виходу на пенсію. Цей оціночний показник необхідний для розрахунку суми, що повинен нагромадити працівник перед тим, як піти на заслужений відпочинок. Статистика показує, що середня тривалість життя чоловіків значно (приблизно на 10 років) нижче, ніж у жінок. Таким чином, продукт, що передбачає довічні виплати, для слабкої підлоги обійдеться трохи дорожче. Взагалі недержавна пенсія - задоволення дороге, і, щоб внески не здавалися занадто обтяжними, а очікувані виплати мізерними, приступати до нагромадження доводиться рано - за 15-20 років до виходу на пенсію.
Державна пенсія покладена не тільки в силу віку, вона призначається також і при втраті годувальника. Передбачено на цей випадок і страхове забезпечення. Властиво багато страховиків продають «звичайне» ДСЖ саме як страхування на випадок втрати годувальника, граючи на почутті відповідальності людини. І хоча будь-яке страхування від ризику загибелі - прояв турботи про своїх близький, тут є свої особливості. Так, наприклад, заступник гендиректора «Альфа-страхування» Тетяна Робулец рекомендує при розрахунках по ДСЖ орієнтуватися на суму, рівним п'яти річним доходам годувальника. «При втраті годувальника за п'ять років маленькі діти виростуть, більші діти почнуть працювати, інші дорослі члени родини за цей строк можуть пройти професійне навчання, перекваліфікацію. П'ять років - це час, що дозволяє родині впоратися з важкою життєвою ситуацією. У випадку втрати працездатності, інвалідності - п'ять років також час, за яке людина може адаптуватися, знайти нову роботу», - пояснює Тетяна Робулец. Знов-таки члени родини загиблого залежно від його прижиттєвої волі, закріпленої в договорі, одержують всю страхову суму або відразу, або частинами, наприклад, до повноліття дітей.
Дохідна страховка
Одним із ключових параметрів у системі страхового нагромадження є прибутковість. Страховик за рахунок внесків клієнтів формує резерви, які розміщає в найбільш надійні фінансові інструменти. Завдання зводиться не до заробляння грошей, а до збереження вже накопичених засобів для майбутніх виплат. Сьогодні компанії гарантують дохід у межах 2-6% річних у валюті й до 12-14% у рублях. Із цього вони виходять при визначенні вартості поліса. Тим часом кон'юнктура ринку дозволяє без особливих ризиків інвестувати засобу й під більше високий відсоток. За словами керівника управління страхування життя компанії «Ренесанс-страхування» Олексія Юр'єва, реальна прибутковість при використанні навіть самих консервативних інструментів досягає 8-9% у валюті. У настільки сприятливих умовах страховик робить своєму клієнтові приваблива пропозиція - поучаствовать у прибутку. Форми такої участі різні. З одного боку, за рахунок додаткових доходів можна скоротити розмір внесків, з іншого боку - віднести прибуток на суму, виплачувану після закінчення строку договору. У Військово-страховій компанії приводять такий приклад. Клієнт вирішив нагромадити за 12 років $8 тис. З урахуванням його віку (35 років), підлоги (чоловік) і стану здоров'я щомісячні внески були визначені в розмірі $55,2. Нагромадження шуканої суми при таких внесках досягається при 3-процентній прибутковості, а при 8% річних через 12 років страхувальникові буде покладатися вже $11,18 тис.
Можливість збирати засобу в доларах або євро підкуповує, але тут потрібне важливе уточнення. «Страхові суми й внески по договорах страхування життя встановлюються не в іноземній валюті, а в рублях в еквівалентній сумі, - пояснює радник президента «Росгосстраха» Світлана Агафонова. - І теоретично можуть виникнути проблеми - якщо договори укладені на тривалий строк або у випадку серйозного коливання валютного курсу».
Генеральний директор «Мрсс-вита» Максим Мерзликін бачить переваги й у карбованцевому страховому нагромадженні, що, за його словами, цілком конкурентоспроможно в порівнянні з такими традиційними інструментами, як банківські вклади. «Під час оформлення договору страхування за узгодженням сторін може встановлюватися фіксована ставка прибутковості. Допустимо, на сьогоднішній день вона становить 12% у рублях. Ця ставка буде триматися протягом усього строку страхування, припустимо 15 років. І це вигідно відрізняється від банківських пропозицій, оскільки, як показує практика останнього років, слідом за зниженням ставки рефінансування прибутковість по банківських депозитах знижується», - міркує Максим Мерзликін.
Зрозуміло, ситуація на фінансовому ринку динамічна й прибутковість, прописана в договорі, у якийсь період може не задовольняти сторони. На цей випадок багато компаній у свої правила страхування включають пункт, що визначає умови й порядок перегляду гарантованої прибутковості. Такий механізм активізується, наприклад, при різкій зміні ставки рефінансування ЦБ. Втім, якщо домовитися про нові умови нагромадження не вдається, завжди залишається можливість розірвати договір ДСЖ. При цьому страхувальникові виплачується так звана викупна сума, що розраховується виходячи з обсягу внесених засобів, нарахованих на них відсотків і витрат, понесених компанією. Але навряд чи вона влаштує клієнта: як правило, повернути суму, рівну сплаченим внескам, виходить, розірвавши договір тільки по закінченні двох третин його строку. Тому помилка у виборі страхового продукту або компанії може коштувати дорого.
рекламка страхування
рекламка страхування
рекламка страхування
Пам'ятай про життя
Обставини, що спонукують людину здобувати поліси страхування життя, можуть бути самими різними. І далеко не завжди вони зв'язані зі страхом перед смертю й острахом поставити близьких людей у скрутне матеріальне становище. Потреба в грошах перманентна, у якісь періоди вона цілком задовольняється поточними доходами, але часом загострюється. Наприклад, при виході на пенсію або досягненні дитиною повноліття, коли встає питання про одержання утворення. Подібні події можуть стати основою для виплат за договором страхування життя. У міру свого розвитку цей бізнес перетворюється в інститут недержавного соціального забезпечення. І сьогодні до послуг російського споживача широкий вибір продуктів, здатних підтримати людини практично на всіх етапах його життя.
У полісі страхування життя можуть ураховуватися різні ризики. Самі очевидні з них - загибель, інвалідність або втрата працездатності. Вони носять випадковий характер, і окремо взяті передбачаються, наприклад, договором страхування від нещасних випадків. Зовсім іншу природу має ризик дожиття. Строго говорячи, страховим цей ризик не є, оскільки не має ознаку випадковості. Обов'язку компанії по виплатах клієнтові наступають тоді, коли людина в буквальному значенні дожив до певного в договорі моменту. Таким моментом може бути конкретна дата, у тому числі дата закінчення дії поліса, або ж час настання якоїсь події, наприклад повноліття або вихід на пенсію. Очевидно, що схема класичного ризикового страхування, коли за невеликий внесок гарантується багаторазово перевищуюча його виплата, тут незастосовна.
Тому включаються накопичувальні механізми, тобто страхувальник, перш ніж одержати покладену йому за договором суму, повинен її нагромадити, роблячи регулярні внески.
Види довгострокового страхування життя (ДСЖ) різні. Російський ринок поки не зумів чітко їх класифікувати. Так, зокрема, виділяють страхування «на строк» - за таким договором компанія приймає на себе ризики загибелі, настання інвалідності або непрацездатності. Але більш популярно змішане страхування, де ці ризики сполучаються з нагромадженням. Компанія бере на себе зобов'язання виплатити обговорену в договорі суму по закінченні періоду страхування, а якщо із застрахованим відбулося нещастя, забезпечення покладається поза залежністю від обсягу сплачених внесків. Накопичувальні страхові продукти розділяють також по цільовому призначенню. Найчастіше росіяни збирають або абстрактно (на термін), або на утворення дитині (до події). Особливе місце в асортименті лайф-страхования займає додаткове пенсійне забезпечення.
Формула «життя»
Механізм змішаного страхування життя на перший погляд простий. Обравши такий продукт, страхувальник визначає, як довго й з якою періодичністю він готовий платити внески, і суму, на яку він в остаточному підсумку розраховує. Звичайно договори ДСЖ полягають на строк від п'яти років. Найбільше ж популярними в Росії стали 10-20-літні поліси. Вносити платежі можна раз на місяць, квартал, півріччя або рік. Що стосується страхової суми, то компанії орієнтують споживача на $5 тис. і більше. Ці три параметри - строк, розмір, періодичність - проставляються в рівняння, усе компоненти якого відомі одним лише страховикам, і на виході виходить розмір внесків, що сплачують клієнтом.
Результат обчислень залежить, звичайно ж, не тільки від побажань страхувальника. Як тільки накопичувальний елемент у договорі ДСЖ сполучається з ризиковим (на випадок смерті або втрати працездатності), на вартість поліса впливають підлога, вік, стан здоров'я, професійна діяльність і деякі інші особисті особливості клієнта. Суть у тім, що молода домогосподарка піддається ризику загибелі в меншому ступені, чим, наприклад, літній космонавт. Для розрахунку внесків страховики використають так звані таблиці смертності. У них на основі статистичних даних виводяться показники, що характеризують імовірність дожиття людини до певного віку. Такі таблиці складаються окремо для чоловіків і жінок по кожному регіоні. Компанії воліють відносити цю інформацію до розряду закритої, до того ж інтерес вона представляє скоріше для професіоналів, чим для простих споживачів, що мають неясне подання про актуарных розрахунки.
Станом здоров'я клієнта страховик цікавиться завжди, але з різним ступенем скрупульозності - залежно від розміру страхової суми.
Якщо вона не перевищує $20-50 тис., як правило, досить просто заповнити анкету, у якій вказуються перенесені хвороби й травми, а також супутня інформація, зокрема, про шкідливі звички, постановку на облік у той або інший спеціалізований диспансер. Анкета приймається під слово честі, але якщо згодом виявиться обман, це послужить підставою для розірвання договору. Надаючи захист на більшу суму, страхова компанія запитує документально підтверджені дані про здоров'я клієнта в його лікаря. А при страхуванні на $100 тис. і більш найчастіше встає питання про попереднє медичне обстеження.
Пенсійні варіації
Збирати за допомогою ДСЖ можна на що завгодно, у тому числі й на пенсію. Страхові компанії готові продавати масу продуктів, по своїй якості не уступають пропозиціям недержавних пенсійних фондів. Справа в тому, що виплати за договором ДСЖ бувають не тільки одноразовими, але й періодичними, протягом певного часу або навіть довічними. Для клієнта все просто: він називає розмір додаткової пенсії, що бажає одержувати, свої особисті дані, у тому числі про стан здоров'я, бажану періодичність і тривалість виплат. Страховик же змушений знову звертатися до таблиць смертності, щоб оцінити, скільки може прожити людина після виходу на пенсію. Цей оціночний показник необхідний для розрахунку суми, що повинен нагромадити працівник перед тим, як піти на заслужений відпочинок. Статистика показує, що середня тривалість життя чоловіків значно (приблизно на 10 років) нижче, ніж у жінок. Таким чином, продукт, що передбачає довічні виплати, для слабкої підлоги обійдеться трохи дорожче. Взагалі недержавна пенсія - задоволення дороге, і, щоб внески не здавалися занадто обтяжними, а очікувані виплати мізерними, приступати до нагромадження доводиться рано - за 15-20 років до виходу на пенсію.
Державна пенсія покладена не тільки в силу віку, вона призначається також і при втраті годувальника. Передбачено на цей випадок і страхове забезпечення. Властиво багато страховиків продають «звичайне» ДСЖ саме як страхування на випадок втрати годувальника, граючи на почутті відповідальності людини. І хоча будь-яке страхування від ризику загибелі - прояв турботи про своїх близький, тут є свої особливості. Так, наприклад, заступник гендиректора «Альфа-страхування» Тетяна Робулец рекомендує при розрахунках по ДСЖ орієнтуватися на суму, рівним п'яти річним доходам годувальника. «При втраті годувальника за п'ять років маленькі діти виростуть, більші діти почнуть працювати, інші дорослі члени родини за цей строк можуть пройти професійне навчання, перекваліфікацію. П'ять років - це час, що дозволяє родині впоратися з важкою життєвою ситуацією. У випадку втрати працездатності, інвалідності - п'ять років також час, за яке людина може адаптуватися, знайти нову роботу», - пояснює Тетяна Робулец. Знов-таки члени родини загиблого залежно від його прижиттєвої волі, закріпленої в договорі, одержують всю страхову суму або відразу, або частинами, наприклад, до повноліття дітей.
Дохідна страховка
Одним із ключових параметрів у системі страхового нагромадження є прибутковість. Страховик за рахунок внесків клієнтів формує резерви, які розміщає в найбільш надійні фінансові інструменти. Завдання зводиться не до заробляння грошей, а до збереження вже накопичених засобів для майбутніх виплат. Сьогодні компанії гарантують дохід у межах 2-6% річних у валюті й до 12-14% у рублях. Із цього вони виходять при визначенні вартості поліса. Тим часом кон'юнктура ринку дозволяє без особливих ризиків інвестувати засобу й під більше високий відсоток. За словами керівника управління страхування життя компанії «Ренесанс-страхування» Олексія Юр'єва, реальна прибутковість при використанні навіть самих консервативних інструментів досягає 8-9% у валюті. У настільки сприятливих умовах страховик робить своєму клієнтові приваблива пропозиція - поучаствовать у прибутку. Форми такої участі різні. З одного боку, за рахунок додаткових доходів можна скоротити розмір внесків, з іншого боку - віднести прибуток на суму, виплачувану після закінчення строку договору. У Військово-страховій компанії приводять такий приклад. Клієнт вирішив нагромадити за 12 років $8 тис. З урахуванням його віку (35 років), підлоги (чоловік) і стану здоров'я щомісячні внески були визначені в розмірі $55,2. Нагромадження шуканої суми при таких внесках досягається при 3-процентній прибутковості, а при 8% річних через 12 років страхувальникові буде покладатися вже $11,18 тис.
Можливість збирати засобу в доларах або євро підкуповує, але тут потрібне важливе уточнення. «Страхові суми й внески по договорах страхування життя встановлюються не в іноземній валюті, а в рублях в еквівалентній сумі, - пояснює радник президента «Росгосстраха» Світлана Агафонова. - І теоретично можуть виникнути проблеми - якщо договори укладені на тривалий строк або у випадку серйозного коливання валютного курсу».
Генеральний директор «Мрсс-вита» Максим Мерзликін бачить переваги й у карбованцевому страховому нагромадженні, що, за його словами, цілком конкурентоспроможно в порівнянні з такими традиційними інструментами, як банківські вклади. «Під час оформлення договору страхування за узгодженням сторін може встановлюватися фіксована ставка прибутковості. Допустимо, на сьогоднішній день вона становить 12% у рублях. Ця ставка буде триматися протягом усього строку страхування, припустимо 15 років. І це вигідно відрізняється від банківських пропозицій, оскільки, як показує практика останнього років, слідом за зниженням ставки рефінансування прибутковість по банківських депозитах знижується», - міркує Максим Мерзликін.
Зрозуміло, ситуація на фінансовому ринку динамічна й прибутковість, прописана в договорі, у якийсь період може не задовольняти сторони. На цей випадок багато компаній у свої правила страхування включають пункт, що визначає умови й порядок перегляду гарантованої прибутковості. Такий механізм активізується, наприклад, при різкій зміні ставки рефінансування ЦБ. Втім, якщо домовитися про нові умови нагромадження не вдається, завжди залишається можливість розірвати договір ДСЖ. При цьому страхувальникові виплачується так звана викупна сума, що розраховується виходячи з обсягу внесених засобів, нарахованих на них відсотків і витрат, понесених компанією. Але навряд чи вона влаштує клієнта: як правило, повернути суму, рівну сплаченим внескам, виходить, розірвавши договір тільки по закінченні двох третин його строку. Тому помилка у виборі страхового продукту або компанії може коштувати дорого.
рекламка страхування
рекламка страхування
рекламка страхування
Подписаться на:
Сообщения (Atom)