суббота, 2 августа 2008 г.

Страхування життя - нехай мрії збудуться

Будувати довгі плани на майбутнє можна навіть у Росії, але підкріпити їх матеріально не завжди вдається. Рятуйте! універсальний інструмент фінансового планування - довгострокове страхування життя.

Пам'ятай про життя
Обставини, що спонукують людину здобувати поліси страхування життя, можуть бути самими різними. І далеко не завжди вони зв'язані зі страхом перед смертю й острахом поставити близьких людей у скрутне матеріальне становище. Потреба в грошах перманентна, у якісь періоди вона цілком задовольняється поточними доходами, але часом загострюється. Наприклад, при виході на пенсію або досягненні дитиною повноліття, коли встає питання про одержання утворення. Подібні події можуть стати основою для виплат за договором страхування життя. У міру свого розвитку цей бізнес перетворюється в інститут недержавного соціального забезпечення. І сьогодні до послуг російського споживача широкий вибір продуктів, здатних підтримати людини практично на всіх етапах його життя.

У полісі страхування життя можуть ураховуватися різні ризики. Самі очевидні з них - загибель, інвалідність або втрата працездатності. Вони носять випадковий характер, і окремо взяті передбачаються, наприклад, договором страхування від нещасних випадків. Зовсім іншу природу має ризик дожиття. Строго говорячи, страховим цей ризик не є, оскільки не має ознаку випадковості. Обов'язку компанії по виплатах клієнтові наступають тоді, коли людина в буквальному значенні дожив до певного в договорі моменту. Таким моментом може бути конкретна дата, у тому числі дата закінчення дії поліса, або ж час настання якоїсь події, наприклад повноліття або вихід на пенсію. Очевидно, що схема класичного ризикового страхування, коли за невеликий внесок гарантується багаторазово перевищуюча його виплата, тут незастосовна.

Тому включаються накопичувальні механізми, тобто страхувальник, перш ніж одержати покладену йому за договором суму, повинен її нагромадити, роблячи регулярні внески.
Види довгострокового страхування життя (ДСЖ) різні. Російський ринок поки не зумів чітко їх класифікувати. Так, зокрема, виділяють страхування «на строк» - за таким договором компанія приймає на себе ризики загибелі, настання інвалідності або непрацездатності. Але більш популярно змішане страхування, де ці ризики сполучаються з нагромадженням. Компанія бере на себе зобов'язання виплатити обговорену в договорі суму по закінченні періоду страхування, а якщо із застрахованим відбулося нещастя, забезпечення покладається поза залежністю від обсягу сплачених внесків. Накопичувальні страхові продукти розділяють також по цільовому призначенню. Найчастіше росіяни збирають або абстрактно (на термін), або на утворення дитині (до події). Особливе місце в асортименті лайф-страхования займає додаткове пенсійне забезпечення.

Формула «життя»
Механізм змішаного страхування життя на перший погляд простий. Обравши такий продукт, страхувальник визначає, як довго й з якою періодичністю він готовий платити внески, і суму, на яку він в остаточному підсумку розраховує. Звичайно договори ДСЖ полягають на строк від п'яти років. Найбільше ж популярними в Росії стали 10-20-літні поліси. Вносити платежі можна раз на місяць, квартал, півріччя або рік. Що стосується страхової суми, то компанії орієнтують споживача на $5 тис. і більше. Ці три параметри - строк, розмір, періодичність - проставляються в рівняння, усе компоненти якого відомі одним лише страховикам, і на виході виходить розмір внесків, що сплачують клієнтом.

Результат обчислень залежить, звичайно ж, не тільки від побажань страхувальника. Як тільки накопичувальний елемент у договорі ДСЖ сполучається з ризиковим (на випадок смерті або втрати працездатності), на вартість поліса впливають підлога, вік, стан здоров'я, професійна діяльність і деякі інші особисті особливості клієнта. Суть у тім, що молода домогосподарка піддається ризику загибелі в меншому ступені, чим, наприклад, літній космонавт. Для розрахунку внесків страховики використають так звані таблиці смертності. У них на основі статистичних даних виводяться показники, що характеризують імовірність дожиття людини до певного віку. Такі таблиці складаються окремо для чоловіків і жінок по кожному регіоні. Компанії воліють відносити цю інформацію до розряду закритої, до того ж інтерес вона представляє скоріше для професіоналів, чим для простих споживачів, що мають неясне подання про актуарных розрахунки.

Станом здоров'я клієнта страховик цікавиться завжди, але з різним ступенем скрупульозності - залежно від розміру страхової суми.
Якщо вона не перевищує $20-50 тис., як правило, досить просто заповнити анкету, у якій вказуються перенесені хвороби й травми, а також супутня інформація, зокрема, про шкідливі звички, постановку на облік у той або інший спеціалізований диспансер. Анкета приймається під слово честі, але якщо згодом виявиться обман, це послужить підставою для розірвання договору. Надаючи захист на більшу суму, страхова компанія запитує документально підтверджені дані про здоров'я клієнта в його лікаря. А при страхуванні на $100 тис. і більш найчастіше встає питання про попереднє медичне обстеження.

Пенсійні варіації
Збирати за допомогою ДСЖ можна на що завгодно, у тому числі й на пенсію. Страхові компанії готові продавати масу продуктів, по своїй якості не уступають пропозиціям недержавних пенсійних фондів. Справа в тому, що виплати за договором ДСЖ бувають не тільки одноразовими, але й періодичними, протягом певного часу або навіть довічними. Для клієнта все просто: він називає розмір додаткової пенсії, що бажає одержувати, свої особисті дані, у тому числі про стан здоров'я, бажану періодичність і тривалість виплат. Страховик же змушений знову звертатися до таблиць смертності, щоб оцінити, скільки може прожити людина після виходу на пенсію. Цей оціночний показник необхідний для розрахунку суми, що повинен нагромадити працівник перед тим, як піти на заслужений відпочинок. Статистика показує, що середня тривалість життя чоловіків значно (приблизно на 10 років) нижче, ніж у жінок. Таким чином, продукт, що передбачає довічні виплати, для слабкої підлоги обійдеться трохи дорожче. Взагалі недержавна пенсія - задоволення дороге, і, щоб внески не здавалися занадто обтяжними, а очікувані виплати мізерними, приступати до нагромадження доводиться рано - за 15-20 років до виходу на пенсію.

Державна пенсія покладена не тільки в силу віку, вона призначається також і при втраті годувальника. Передбачено на цей випадок і страхове забезпечення. Властиво багато страховиків продають «звичайне» ДСЖ саме як страхування на випадок втрати годувальника, граючи на почутті відповідальності людини. І хоча будь-яке страхування від ризику загибелі - прояв турботи про своїх близький, тут є свої особливості. Так, наприклад, заступник гендиректора «Альфа-страхування» Тетяна Робулец рекомендує при розрахунках по ДСЖ орієнтуватися на суму, рівним п'яти річним доходам годувальника. «При втраті годувальника за п'ять років маленькі діти виростуть, більші діти почнуть працювати, інші дорослі члени родини за цей строк можуть пройти професійне навчання, перекваліфікацію. П'ять років - це час, що дозволяє родині впоратися з важкою життєвою ситуацією. У випадку втрати працездатності, інвалідності - п'ять років також час, за яке людина може адаптуватися, знайти нову роботу», - пояснює Тетяна Робулец. Знов-таки члени родини загиблого залежно від його прижиттєвої волі, закріпленої в договорі, одержують всю страхову суму або відразу, або частинами, наприклад, до повноліття дітей.

Дохідна страховка
Одним із ключових параметрів у системі страхового нагромадження є прибутковість. Страховик за рахунок внесків клієнтів формує резерви, які розміщає в найбільш надійні фінансові інструменти. Завдання зводиться не до заробляння грошей, а до збереження вже накопичених засобів для майбутніх виплат. Сьогодні компанії гарантують дохід у межах 2-6% річних у валюті й до 12-14% у рублях. Із цього вони виходять при визначенні вартості поліса. Тим часом кон'юнктура ринку дозволяє без особливих ризиків інвестувати засобу й під більше високий відсоток. За словами керівника управління страхування життя компанії «Ренесанс-страхування» Олексія Юр'єва, реальна прибутковість при використанні навіть самих консервативних інструментів досягає 8-9% у валюті. У настільки сприятливих умовах страховик робить своєму клієнтові приваблива пропозиція - поучаствовать у прибутку. Форми такої участі різні. З одного боку, за рахунок додаткових доходів можна скоротити розмір внесків, з іншого боку - віднести прибуток на суму, виплачувану після закінчення строку договору. У Військово-страховій компанії приводять такий приклад. Клієнт вирішив нагромадити за 12 років $8 тис. З урахуванням його віку (35 років), підлоги (чоловік) і стану здоров'я щомісячні внески були визначені в розмірі $55,2. Нагромадження шуканої суми при таких внесках досягається при 3-процентній прибутковості, а при 8% річних через 12 років страхувальникові буде покладатися вже $11,18 тис.

Можливість збирати засобу в доларах або євро підкуповує, але тут потрібне важливе уточнення. «Страхові суми й внески по договорах страхування життя встановлюються не в іноземній валюті, а в рублях в еквівалентній сумі, - пояснює радник президента «Росгосстраха» Світлана Агафонова. - І теоретично можуть виникнути проблеми - якщо договори укладені на тривалий строк або у випадку серйозного коливання валютного курсу».
Генеральний директор «Мрсс-вита» Максим Мерзликін бачить переваги й у карбованцевому страховому нагромадженні, що, за його словами, цілком конкурентоспроможно в порівнянні з такими традиційними інструментами, як банківські вклади. «Під час оформлення договору страхування за узгодженням сторін може встановлюватися фіксована ставка прибутковості. Допустимо, на сьогоднішній день вона становить 12% у рублях. Ця ставка буде триматися протягом усього строку страхування, припустимо 15 років. І це вигідно відрізняється від банківських пропозицій, оскільки, як показує практика останнього років, слідом за зниженням ставки рефінансування прибутковість по банківських депозитах знижується», - міркує Максим Мерзликін.

Зрозуміло, ситуація на фінансовому ринку динамічна й прибутковість, прописана в договорі, у якийсь період може не задовольняти сторони. На цей випадок багато компаній у свої правила страхування включають пункт, що визначає умови й порядок перегляду гарантованої прибутковості. Такий механізм активізується, наприклад, при різкій зміні ставки рефінансування ЦБ. Втім, якщо домовитися про нові умови нагромадження не вдається, завжди залишається можливість розірвати договір ДСЖ. При цьому страхувальникові виплачується так звана викупна сума, що розраховується виходячи з обсягу внесених засобів, нарахованих на них відсотків і витрат, понесених компанією. Але навряд чи вона влаштує клієнта: як правило, повернути суму, рівну сплаченим внескам, виходить, розірвавши договір тільки по закінченні двох третин його строку. Тому помилка у виборі страхового продукту або компанії може коштувати дорого.

рекламка страхування
рекламка страхування
рекламка страхування