Нетрадиційні вкладення, які можуть принести істотну вигоду.
Золото, депозити, Пифы, нерухомість - от ті стандартні фінансові інструменти, які доступні українським громадянам. Але прибуток по більшості з них лише покриває інфляцію, а вкладники багатьох инвестфондов не змогли покрити природний ріст цін.
В умовах економічної кризи навіть нерухомість не користується попитом, адже покупцям обмежили доступ до кредитів, а придбати метри за наявні гроші можуть одиниці. Що ж робити, якщо у вас скопилася велика сума, яку треба куди-небудь прибудувати?
Нерухомість за рубежем
На сьогодні самим перспективним виглядає ринок єгипетської й турецької нерухомості. Хоча остання вже досить сильно подорожчала. Однак, зробивши покупку, можна не тільки приїжджати туди на відпочинок, але й здавати її в оренду.
Якщо в Європі, наприклад в Іспанії, ціни на нерухомість падають, то в Єгипті вони усе ще ростуть і, як затверджують аналитики, продовжать ріст у найближчі роки. Приміром, зараз ще можна знайти в Хургаде споруджуваний об'єкт, де ціна на початковому етапі становить від 350 доларів за 1 кв. м.
Правда, більшість об'єктЪів, що виставляють на продаж, стартують із оцінки 650 доларів. Якщо на початковому етапі будівництва повністю викупити квартиру площею 50 кв. м, то вона обійдеться в 32,5 тисячі доларів. Перепродати ж її через рік-півтора можна буде вже в півтора^-два разу дорожче.
Можна залишити цю квартиру й собі. Якщо у вас є бажання й можливість проводити по нескольку місяців на березі моря, то це обійдеться набагато дешевше, ніж якщо купувати тури в готелі. Нерухомість можна здавати в оренду.
Так, у турецької Анталии за квартиру ціною близько 80 тисяч доларів керуюча компанія зобов'язується перераховувати власникові 7500 доларів щорічно. Не багато, але нерухомість адже теж дорожчає. До речі, не забувайте, що біля половини цієї суми ви витратите на комунальні послуги й податки. Якщо ви мають намір зайнятися покупкою й продажем, то не забудьте про податки. У Єгипті це 5% від суми продажу.
З мінусів цього виду інвестицій слід зазначити, що часті поїздки в деякі країни сполучені з пошуками чартерних рейсів, які в сезон бувають забиті.
Перетворюємо квартиру в офіс
Якщо у вас є квадратні метри, які ви здаєте в оренду, то має сенс перемінити статус вашої квартири. Перевівши її з житлового фонду в нежитловий, можна непогано заробити. По затвердженнях риелторов, орендні ставки на офісні метри ростуть не менш чим на 30% у рік - це у два рази більше, ніж ставки на оренду квартир.
Та й вартість оренди офісного приміщення набагато вище, ніж житлового. Приміром, однокімнатна квартира площею 50 кв. м у гарному районі столиці здається за 600 - 700 доларів на місяць. Така ж квартира під офіс здається по 30 - 50 доларів за квадратний метр, тобто її власник заробить від 1500 до 2500 доларів.
Правда, витрати часу й коштів на зміну цільового призначення нерухомості будуть немаленькими. Для цього потрібно одержати відповідний дозвіл в органах місцевого самоврядування на переклад квартири в нежитловий фонд із облаштованістю окремого входу й переплануванням.
Потім виконати всі ремонтно-будівельні роботи й здати об'єкт в експлуатацію. По підрахунках експертів, тільки на одержання дозволів і підготовку проектної документації в Києві необхідно витратити $10-15 тис. Плюс витрати на ремонт.
А для того щоб одержати заповітний дозвіл на окремий вхід, прийде зібрати підпису всіх жителів будинку, що теж може коштувати чималих грошей. Загалом, якщо вкласти близько 50 тисяч доларів, можна збільшити вартість своєї нерухомості вдвічі. Виходить, що економічний ефект прямо залежить від площі.
Зароби на бензині
Ще одним цікавим методом вкладення коштів може стати покупка бензину. Наприклад, глава російського «Газпрому» прогнозує, що ціни на нафту виростуть до 250 доларів за барель. Якщо зараз барель коштує близько 125 доларів, а в нас літр бензину - 6,5 гривні, то при росту цін на чорне золото вдвічі й пальне подорожчає до 13 гривень. Непогано було б запастися паливом взапас.
Ми не пропонуємо купувати кілька бочок і заправлятися в гаражі. Зараз деякі компанії пропонують купити спеціальну картку, на якій зберігається інформація про вид і кількість купленого вами палива.
Тобто якщо сьогодні придбати кілька тисяч літрів, то в майбутньому потрібно тільки приїжджати на заправлення й віддавати операторові картку, з якого буде зніматися необхідна кількість літрів. Саме приємне, що, на відміну від талонів, картка не має обмеження по терміну дії.
ТОП-5 найпривабливіших країн з погляду інвестицій у нерухомість:
ОАЭ (емірат Дубай)
Бразилія
Єгипет
США (західна частина штату Нью-Йорк і Флорида)
Туреччині.
доп ссылка1
доп ссылка2
доп ссылка3
доп ссылка4
доп ссылка5
четверг, 31 июля 2008 г.
четверг, 17 июля 2008 г.
Страшна таємниця страховиків
трохи рекламки
трохи рекламки
Страшна таємниця страховиків
Спроби "Відомостей" з'ясувати, як компанії розпоряджаються грішми клієнтів, наткнулися на лютий опір страховиків. Наприклад, начальник відділу агентських продажів "Allianz РОСЯНО Життя" Наталя Мирина навідріз відмовилася надати структуру тарифних ставок компанії по страхуванню життя. Гендиректор "Allianz РОСЯНО Життя" Михайло Кирилов говорить, що клієнтам ця інформація не надається. "Той, хто хоче розібратися, як це влаштовано, швидше за все не збирається нічого купувати", - упевнений він. "Цей продукт покликаний вирішити проблеми клієнта. Зайва деталізація не допомагає в досягненні поставленої мети, вторить Кирилову начальник управління страхування життя "Ингосстраха" Дмитро Максимов. Президент "AIG Росія" Олександр Зарецкий також не розкриває клієнтам структуру тарифної ставки по страхуванню життя.
Втім, у декількох компаніях погодилися розповісти про внутрішню кухню класичного страхування життя, але тільки на умовах анонімності. І тільки один страховик - Страхова група "Уралсиб" - погодився повністю розкрити структуру внесків.
Причина такої таємності в тім, що істотна частина страхового внеску перший і другий роки страхування йде на оплату винагороди агента, що продав поліс. Таким чином, клієнт першим внеском фактично розплачується за отриману в агента "консультацію". Розповідати про це страховики не хочуть, боячись віджахнути й так нечисленних клієнтів.
За словами керівника центра операційної підтримки страхування життя "Уралсиба" Костянтина Тарасова, за правилами його компанії агент при укладанні договору страхування повинен одержувати всього 8% комісійних від суми поліса. Наприклад, при висновку 15-літнього договору страхування із щорічним платежем $1000 агент одержить $1200, але агентові невигідно одержувати ці гроші протягом 15 років по $80 у рік. "На практиці в абсолютній більшості компаній комісія виплачується випереджальними темпами, при цьому максимальний її розмір доводиться на перший рік дії поліса", - говорить Тарасов. Зарецкий з "AIG Росія" підтвердив, що на комісійну винагороду йде істотна частина першого клієнтського внеску.
Розмір комісії залежить від багатьох факторів - наприклад, від терміну дії поліса, каналу його продажу. В одній великій компанії кореспондентові "Відомостей" розповіли, що сума агентської винагороди за договором страхування життя з ризиком смерті з будь-якої причини становить 48% від першого внеску при строку страхування 10 років і 82% від першого внеску при висновку 20-літнього договору.
В "Уралсибе" ставка агентської винагороди в перший рік дії накопичувального поліса із програмою страхування на випадок смерті становить 60% (див. табл.). З першого внеску в $1000 відразу послу укладання договору агент одержить $600. Потім із що залишилися $400 будуть відняті $70 на ведення справ страховиком. Таким чином, зі сплаченої $1000 у клієнта залишається всього $330, з яких на страхування ризику смерті піде $80 і всього лише $250 буде відправлено на нагромадження. Наприкінці року з урахуванням норми прибутковості в 5% річні й перерозподілу резерву з урахуванням смертності застраховані нагромадження складуть $266.
Із часом тариф по страхуванню життя на випадок смерті збільшується, а виплата комісійних припиняється. Із внесених клієнтом протягом усього строку страхування $15 000 агентові дістанеться $1200, на ведення справ піде $1050, на страхування ризику смерті - $1971 і на нагромадження буде спрямоване $10 779. До кінця строку страхування накопичена сума складе $17 201 і буде виплачена клієнтові. Цю же суму компанія виплатить родичам застрахованого у випадку його смерті.
Альтернатива є
Якщо протягом 15 років щорічно класти на банківський депозит $1000 під 5% річних, нагромадиться приблизно $23 700. Але порівнювати звичайний внесок з накопичувальним страхуванням життя некоректно. "Це все-таки змішаний продукт, що включає не тільки нагромадження, але й страхування", - говорить керівник центра страхування життя "Страхового будинку ВСК" Олексій Храпів. Втім, клієнт одночасно з поповненням депозиту щорічно може купувати поліс страхування життя. У такому випадку він одержить через 15 років ледве менше $20 000, а його життя протягом цього строку буде застрахована (див. табл.). Виходить, що, купуючи поліс накопичувального страхування життя, клієнт за 15 років втрачає біля $3000.
"Зате ніякий банк не гарантує ставку в 5% річні на 15 років уперед", - відзначає Храпів.
Без агента не обійтися
Зробити накопичувальне страхування більше конкурентоспроможним - скоротити розмір комісійних агентам або видатки на ведення справ - страховики не хочуть. Вони вважають, що в такому випадку накопичувальне страхування життя взагалі не буде продаватися. "Агент по страхуванню життя одержує дохід, адекватний тій важкій роботі, що він робить, щоб продати поліс і обслужити клієнта", - упевнений Зарецкий.
Обійти агента ніяк не можна - клієнт не може застрахувати життя без комісії, навіть якщо самостійно прийде в компанію. "Це було б несправедливо. Найшлося б чимало бажаючих, змучивши питаннями агента, потім прийти й спробувати застрахуватися прямо", - говорить Максимов з "Ингосстраха". За словами Зарецкого з "AIG Росія", покупка поліса безпосередньо в компанії не врятує від сплати агентських комісійних. Приблизно так само відповіли в "Allianz РОСЯНО Життя" і "Уралсибе".
"Я дуже довго дивувалася, чому на Заході поліси страхування життя є в 90% населення", - зізнається керівник бізнесу-блоку страхування життя "Уралсиба" Маргарита Хорунжая. За її словами, це зв'язано не з низькими комісійними агентам, а із серйозними податковими пільгами. Податкові пільги уряд уже пообіцяв. По даним ЦБ, середньозважена ставка по депозитах у доларах США строком більше 1 року знизилася з 8,5% у грудні 2001 р. до 5,9% у грудні 2004 р. Все це повинне підвищити інтерес до страхування життя й привести до зниження комісійних агентам. "Як тільки населення повернеться до нас особою, ми будемо платити комісію менше", - обіцяє Хорунжая.
Західні агенти теж шифруються
Іноземні страхові компанії також намагаються не розкривати інформацію про структуру тарифних ставок, у тому числі про суму агентських винагород. Приватні клієнти страховиків США й Німеччини сказали "Відомостям", що агенти не зобов'язані повідомляти їм про суму своїх комісійних.
Одним з деяких виключень є Англія. Прес-секретар Керування фінансових послуг (FSA) Великобританії Робін Горден-Уоркер говорить, що агент страхової компанії повинен розкрити інформацію про розмір комісії з вимоги клієнта. За власною ініціативою агент цього робити не зобов'язаний. За словами Горден-Уоркера, на практиці агент може не говорити про ставку своєї винагороди, пославшись на те, що цю інформацію не розкриває його страхова компанія.
Павло МИЛЕДИН
трохи рекламки
трохи рекламки
трохи рекламки
Страшна таємниця страховиків
Спроби "Відомостей" з'ясувати, як компанії розпоряджаються грішми клієнтів, наткнулися на лютий опір страховиків. Наприклад, начальник відділу агентських продажів "Allianz РОСЯНО Життя" Наталя Мирина навідріз відмовилася надати структуру тарифних ставок компанії по страхуванню життя. Гендиректор "Allianz РОСЯНО Життя" Михайло Кирилов говорить, що клієнтам ця інформація не надається. "Той, хто хоче розібратися, як це влаштовано, швидше за все не збирається нічого купувати", - упевнений він. "Цей продукт покликаний вирішити проблеми клієнта. Зайва деталізація не допомагає в досягненні поставленої мети, вторить Кирилову начальник управління страхування життя "Ингосстраха" Дмитро Максимов. Президент "AIG Росія" Олександр Зарецкий також не розкриває клієнтам структуру тарифної ставки по страхуванню життя.
Втім, у декількох компаніях погодилися розповісти про внутрішню кухню класичного страхування життя, але тільки на умовах анонімності. І тільки один страховик - Страхова група "Уралсиб" - погодився повністю розкрити структуру внесків.
Причина такої таємності в тім, що істотна частина страхового внеску перший і другий роки страхування йде на оплату винагороди агента, що продав поліс. Таким чином, клієнт першим внеском фактично розплачується за отриману в агента "консультацію". Розповідати про це страховики не хочуть, боячись віджахнути й так нечисленних клієнтів.
За словами керівника центра операційної підтримки страхування життя "Уралсиба" Костянтина Тарасова, за правилами його компанії агент при укладанні договору страхування повинен одержувати всього 8% комісійних від суми поліса. Наприклад, при висновку 15-літнього договору страхування із щорічним платежем $1000 агент одержить $1200, але агентові невигідно одержувати ці гроші протягом 15 років по $80 у рік. "На практиці в абсолютній більшості компаній комісія виплачується випереджальними темпами, при цьому максимальний її розмір доводиться на перший рік дії поліса", - говорить Тарасов. Зарецкий з "AIG Росія" підтвердив, що на комісійну винагороду йде істотна частина першого клієнтського внеску.
Розмір комісії залежить від багатьох факторів - наприклад, від терміну дії поліса, каналу його продажу. В одній великій компанії кореспондентові "Відомостей" розповіли, що сума агентської винагороди за договором страхування життя з ризиком смерті з будь-якої причини становить 48% від першого внеску при строку страхування 10 років і 82% від першого внеску при висновку 20-літнього договору.
В "Уралсибе" ставка агентської винагороди в перший рік дії накопичувального поліса із програмою страхування на випадок смерті становить 60% (див. табл.). З першого внеску в $1000 відразу послу укладання договору агент одержить $600. Потім із що залишилися $400 будуть відняті $70 на ведення справ страховиком. Таким чином, зі сплаченої $1000 у клієнта залишається всього $330, з яких на страхування ризику смерті піде $80 і всього лише $250 буде відправлено на нагромадження. Наприкінці року з урахуванням норми прибутковості в 5% річні й перерозподілу резерву з урахуванням смертності застраховані нагромадження складуть $266.
Із часом тариф по страхуванню життя на випадок смерті збільшується, а виплата комісійних припиняється. Із внесених клієнтом протягом усього строку страхування $15 000 агентові дістанеться $1200, на ведення справ піде $1050, на страхування ризику смерті - $1971 і на нагромадження буде спрямоване $10 779. До кінця строку страхування накопичена сума складе $17 201 і буде виплачена клієнтові. Цю же суму компанія виплатить родичам застрахованого у випадку його смерті.
Альтернатива є
Якщо протягом 15 років щорічно класти на банківський депозит $1000 під 5% річних, нагромадиться приблизно $23 700. Але порівнювати звичайний внесок з накопичувальним страхуванням життя некоректно. "Це все-таки змішаний продукт, що включає не тільки нагромадження, але й страхування", - говорить керівник центра страхування життя "Страхового будинку ВСК" Олексій Храпів. Втім, клієнт одночасно з поповненням депозиту щорічно може купувати поліс страхування життя. У такому випадку він одержить через 15 років ледве менше $20 000, а його життя протягом цього строку буде застрахована (див. табл.). Виходить, що, купуючи поліс накопичувального страхування життя, клієнт за 15 років втрачає біля $3000.
"Зате ніякий банк не гарантує ставку в 5% річні на 15 років уперед", - відзначає Храпів.
Без агента не обійтися
Зробити накопичувальне страхування більше конкурентоспроможним - скоротити розмір комісійних агентам або видатки на ведення справ - страховики не хочуть. Вони вважають, що в такому випадку накопичувальне страхування життя взагалі не буде продаватися. "Агент по страхуванню життя одержує дохід, адекватний тій важкій роботі, що він робить, щоб продати поліс і обслужити клієнта", - упевнений Зарецкий.
Обійти агента ніяк не можна - клієнт не може застрахувати життя без комісії, навіть якщо самостійно прийде в компанію. "Це було б несправедливо. Найшлося б чимало бажаючих, змучивши питаннями агента, потім прийти й спробувати застрахуватися прямо", - говорить Максимов з "Ингосстраха". За словами Зарецкого з "AIG Росія", покупка поліса безпосередньо в компанії не врятує від сплати агентських комісійних. Приблизно так само відповіли в "Allianz РОСЯНО Життя" і "Уралсибе".
"Я дуже довго дивувалася, чому на Заході поліси страхування життя є в 90% населення", - зізнається керівник бізнесу-блоку страхування життя "Уралсиба" Маргарита Хорунжая. За її словами, це зв'язано не з низькими комісійними агентам, а із серйозними податковими пільгами. Податкові пільги уряд уже пообіцяв. По даним ЦБ, середньозважена ставка по депозитах у доларах США строком більше 1 року знизилася з 8,5% у грудні 2001 р. до 5,9% у грудні 2004 р. Все це повинне підвищити інтерес до страхування життя й привести до зниження комісійних агентам. "Як тільки населення повернеться до нас особою, ми будемо платити комісію менше", - обіцяє Хорунжая.
Західні агенти теж шифруються
Іноземні страхові компанії також намагаються не розкривати інформацію про структуру тарифних ставок, у тому числі про суму агентських винагород. Приватні клієнти страховиків США й Німеччини сказали "Відомостям", що агенти не зобов'язані повідомляти їм про суму своїх комісійних.
Одним з деяких виключень є Англія. Прес-секретар Керування фінансових послуг (FSA) Великобританії Робін Горден-Уоркер говорить, що агент страхової компанії повинен розкрити інформацію про розмір комісії з вимоги клієнта. За власною ініціативою агент цього робити не зобов'язаний. За словами Горден-Уоркера, на практиці агент може не говорити про ставку своєї винагороди, пославшись на те, що цю інформацію не розкриває його страхова компанія.
Павло МИЛЕДИН
трохи рекламки
трохи рекламки
Таємниця 'життя' страховиків
Цей бізнес не розвивається через високих комісійних агентів
Недавно віце-прем'єр Олександр Жуків уперше в історії страхування в Росії пообіцяв страховикам податкові пільги по страхуванню життя. Втім, введення пільг не гарантує страховикам приплив нових клієнтів. Громадян не влаштовує якість сервісу страховиків, а високі агентські комісійні не дозволяють страховим продуктам конкурувати з банківськими вкладами.
Райдужні перспективи
Ринок реального страхування життя в Росії не розвинений. По оцінках Федеральної служби страхового нагляду, в 2004 р. страховики зібрали по цьому виді страхування всього $200 млн. Офіційні показники по страхуванню життя набагато вище ($3,7 млрд в 2004 р.), але ФССН затверджує, що практично всі ці збори доводяться на сірі схеми по мінімізації податків. В 2004 р. уперше за кілька років обсяг схемного бізнесу став падати. Компанії зібрали по страхуванню життя на 31,6% менше, ніж в 2003 р. Одночасно страховики почали активно створювати компанії по класичному страхуванню життя. Нові проекти запустили "Ингосстрах" ("Ингосстрах-лмт"), "РОСЯНО" ("Allianz РОСЯНО Життя"), Страхова група "Уралсиб" ("Уралсиб Життя"), "Ренесанс Страхування" ("Ренесанс Страхування життя").
Нова страхова мода не залишилася непоміченої урядом. На початку березня віце-прем'єр Олександр Жуків сказав, що можливо введення відрахування з оподатковуваної бази физлиц на суму платежів по страхуванню життя. По оцінці Жукова, перспективи в ринку накопичувального страхування життя колосальні - із сьогоднішніх $200 млн у рік він може вирости до 2016 р. до $38 млрд, а податкові пільги повинні допомогти йому в цьому. Одних пільг, щоправда, для такого росту недостатньо, адже клієнтів цікавить не тільки можливість заощадити на податках, але й рівень сервісу страховиків і розмір доходу по полісі.
Чорний ящик
Клієнти, що уклали договори страхування життя, не чекаючи податкових пільг, говорять, що цей вид страхування життя - один із самих непрозорих продуктів. Редактор однієї з московських газет торік застрахував у компанії "Allianz РОСЯНО Життя" своє життя на користь дитини. Договір розрахований на шість років, річний внесок ледве менше $5000. Поліс передбачає три ризики - дожиття до строку закінчення договору, смерть із будь-якої причини й звільнення від сплати внесків у випадку втрати працездатності. У перших двох випадках компанія гарантує виплату відшкодування в $25 745. Вибір продукту по накопичувальному страхуванню життя, а не банківського депозиту був усвідомленим, говорить співрозмовник "Відомостей": "Дитина одержить гроші, якщо я буду їхати у вагоні метро, що розірветься в тунелі від бомби терориста, а банк таку послугу запропонувати не може".
При укладанні договору співрозмовника "Відомостей" збентежило, що агент "Allianz РОСЯНО Життя" не зміг відповістити на запитання, яка частина внеску йде на оплату ризику смерті, а яка - на нагромадження. "Агент діяв за принципом "довірся мені, я вирішу всі твої проблеми", - розповідає клієнт "Allianz РОСЯНО Життя".
До страхового поліса цієї компанії додається "План інвестицій", де з розбивкою по роках зазначені внески й так звані викупні суми - гроші, які страховик поверне при достроковому розірванні договору. Ці суми завжди нижче суми сплачених внесків. Інших фінансових подробиць у полісі немає. "Трохи бентежить, що підсумкова сума нагромаджень - $25 745 - нижче, ніж обсяг внесених коштів (біля $29 000), але я розумію, що це не банківський вклад і частина грошей іде на страхування", - говорить співрозмовник "Відомостей".
Топ-менеджер великого видавничого холдингу уклав договір страхування життя на 20 років зі страховою компанією "AIG Росія". "Дочка" найбільшої страхової корпорації у світі укладає договори з росіянами в рублях і пропонує самостійно індексувати внески залежно від курсу рубля до долара. Іншими словами, щоб зберегти вкладення у валюті, сплачені по накопичувальному страхуванню життя, наприклад, в 1998 р. клієнтові довелося б компенсувати девальвацію й додатково заплатити "AIG Росія" три рублі на кожний рубль внесків.
За словами співрозмовника "Відомостей", протягом останніх чотирьох років він намагається домогтися від свого страховика виразної відповіді на питання про суму накопичених коштів. Також йому не ясно, на скільки збільшуються його нагромадження щороку. "Це історія, що леденить кров, - я ніяк не можу одержати від них відповідь, яка сума буде мені належати наприкінці дії договору", - розповідає клієнт "AIG Росія". Розривати договір з компанією він не хоче, тому що втратить частина сплачених внесків.
Співробітниця великого роздрібного банку в січні 2001 р. уклала договір страхування життя з "AIG Росія" строком на 18 років. Перший річний внесок склав 11 140 руб. У наступні роки він індексувався, і в 2005 р. їй було запропоновано заплатити майже 15 000 руб. Віра вирішила поцікавитися, скільки грошей у неї нагромадилося. "З'ясувалося, що компанія не може надати мені таку інформацію. Більше того, у газетах друкується, що "AIG Росія" повідомляє про підвищену норму прибутковості, допустимо, в 19% річних, а що це для мене виходить, мені ніхто пояснити не може", - скаржиться банкирша. Не домігшись відповіді від "AIG Росія", вона вирішила розірвати договір, після чого з'ясувалося, що на п'ятому році його дії вона може одержати в компанії 25 000 руб., хоча внесла вже 55 000 руб. Співбесідниця "Відомостей" називає страхування життя "чорним ящиком". На її думку, скандали на цьому ринку неминучі: "Поки їх ні, тому що програми довгострокові, але вони обов'язково почнуться, коли люди прийдуть одержувати гроші".
немного рекламы
рекламка
немного рекламы
рекламка
немного рекламы
рекламка
Цей бізнес не розвивається через високих комісійних агентів
Недавно віце-прем'єр Олександр Жуків уперше в історії страхування в Росії пообіцяв страховикам податкові пільги по страхуванню життя. Втім, введення пільг не гарантує страховикам приплив нових клієнтів. Громадян не влаштовує якість сервісу страховиків, а високі агентські комісійні не дозволяють страховим продуктам конкурувати з банківськими вкладами.
Райдужні перспективи
Ринок реального страхування життя в Росії не розвинений. По оцінках Федеральної служби страхового нагляду, в 2004 р. страховики зібрали по цьому виді страхування всього $200 млн. Офіційні показники по страхуванню життя набагато вище ($3,7 млрд в 2004 р.), але ФССН затверджує, що практично всі ці збори доводяться на сірі схеми по мінімізації податків. В 2004 р. уперше за кілька років обсяг схемного бізнесу став падати. Компанії зібрали по страхуванню життя на 31,6% менше, ніж в 2003 р. Одночасно страховики почали активно створювати компанії по класичному страхуванню життя. Нові проекти запустили "Ингосстрах" ("Ингосстрах-лмт"), "РОСЯНО" ("Allianz РОСЯНО Життя"), Страхова група "Уралсиб" ("Уралсиб Життя"), "Ренесанс Страхування" ("Ренесанс Страхування життя").
Нова страхова мода не залишилася непоміченої урядом. На початку березня віце-прем'єр Олександр Жуків сказав, що можливо введення відрахування з оподатковуваної бази физлиц на суму платежів по страхуванню життя. По оцінці Жукова, перспективи в ринку накопичувального страхування життя колосальні - із сьогоднішніх $200 млн у рік він може вирости до 2016 р. до $38 млрд, а податкові пільги повинні допомогти йому в цьому. Одних пільг, щоправда, для такого росту недостатньо, адже клієнтів цікавить не тільки можливість заощадити на податках, але й рівень сервісу страховиків і розмір доходу по полісі.
Чорний ящик
Клієнти, що уклали договори страхування життя, не чекаючи податкових пільг, говорять, що цей вид страхування життя - один із самих непрозорих продуктів. Редактор однієї з московських газет торік застрахував у компанії "Allianz РОСЯНО Життя" своє життя на користь дитини. Договір розрахований на шість років, річний внесок ледве менше $5000. Поліс передбачає три ризики - дожиття до строку закінчення договору, смерть із будь-якої причини й звільнення від сплати внесків у випадку втрати працездатності. У перших двох випадках компанія гарантує виплату відшкодування в $25 745. Вибір продукту по накопичувальному страхуванню життя, а не банківського депозиту був усвідомленим, говорить співрозмовник "Відомостей": "Дитина одержить гроші, якщо я буду їхати у вагоні метро, що розірветься в тунелі від бомби терориста, а банк таку послугу запропонувати не може".
При укладанні договору співрозмовника "Відомостей" збентежило, що агент "Allianz РОСЯНО Життя" не зміг відповістити на запитання, яка частина внеску йде на оплату ризику смерті, а яка - на нагромадження. "Агент діяв за принципом "довірся мені, я вирішу всі твої проблеми", - розповідає клієнт "Allianz РОСЯНО Життя".
До страхового поліса цієї компанії додається "План інвестицій", де з розбивкою по роках зазначені внески й так звані викупні суми - гроші, які страховик поверне при достроковому розірванні договору. Ці суми завжди нижче суми сплачених внесків. Інших фінансових подробиць у полісі немає. "Трохи бентежить, що підсумкова сума нагромаджень - $25 745 - нижче, ніж обсяг внесених коштів (біля $29 000), але я розумію, що це не банківський вклад і частина грошей іде на страхування", - говорить співрозмовник "Відомостей".
Топ-менеджер великого видавничого холдингу уклав договір страхування життя на 20 років зі страховою компанією "AIG Росія". "Дочка" найбільшої страхової корпорації у світі укладає договори з росіянами в рублях і пропонує самостійно індексувати внески залежно від курсу рубля до долара. Іншими словами, щоб зберегти вкладення у валюті, сплачені по накопичувальному страхуванню життя, наприклад, в 1998 р. клієнтові довелося б компенсувати девальвацію й додатково заплатити "AIG Росія" три рублі на кожний рубль внесків.
За словами співрозмовника "Відомостей", протягом останніх чотирьох років він намагається домогтися від свого страховика виразної відповіді на питання про суму накопичених коштів. Також йому не ясно, на скільки збільшуються його нагромадження щороку. "Це історія, що леденить кров, - я ніяк не можу одержати від них відповідь, яка сума буде мені належати наприкінці дії договору", - розповідає клієнт "AIG Росія". Розривати договір з компанією він не хоче, тому що втратить частина сплачених внесків.
Співробітниця великого роздрібного банку в січні 2001 р. уклала договір страхування життя з "AIG Росія" строком на 18 років. Перший річний внесок склав 11 140 руб. У наступні роки він індексувався, і в 2005 р. їй було запропоновано заплатити майже 15 000 руб. Віра вирішила поцікавитися, скільки грошей у неї нагромадилося. "З'ясувалося, що компанія не може надати мені таку інформацію. Більше того, у газетах друкується, що "AIG Росія" повідомляє про підвищену норму прибутковості, допустимо, в 19% річних, а що це для мене виходить, мені ніхто пояснити не може", - скаржиться банкирша. Не домігшись відповіді від "AIG Росія", вона вирішила розірвати договір, після чого з'ясувалося, що на п'ятому році його дії вона може одержати в компанії 25 000 руб., хоча внесла вже 55 000 руб. Співбесідниця "Відомостей" називає страхування життя "чорним ящиком". На її думку, скандали на цьому ринку неминучі: "Поки їх ні, тому що програми довгострокові, але вони обов'язково почнуться, коли люди прийдуть одержувати гроші".
немного рекламы
рекламка
немного рекламы
рекламка
немного рекламы
рекламка
среда, 16 июля 2008 г.
В Україні необхідно створити агентство по керуванню аграрними ризиками
Автор: Валерій Иваськив, УКРІНФОРМ
В Україні необхідно терміново створити державне агентство по керуванню аграрними ризиками, що повинне бути равноотдаленное від Міністерства аграрної політики й Мінфіну й кероване Кабінетом Міністрів. Такий документ підготовлений. Але необхідно прискорити процедуру його легітимізації. У цьому переконаний голова правління компанії "Кредо^-Класик", віце-президент Української аграрної конфедерації Юрій Єфімов.
Як відзначив Ю.Єфімов, у Росії, наприклад, подібна програма існує 4 роки й у страхуванні вже бере участь 25 % сільгоспвиробників країни, а в нас усього 1%. За його словами, страхування аграрних ризиків в Україні не розвинено й займає незначну частку в загальній системі страхування. З більш ніж 400 зареєстрованих у страхуванні сільськогосподарських ризиків постійно бере участь приблизно 30 компаній. І тільки 10 страхових компаній з 50 великих страховиків в Україні домінують у цьому сегменті. Список лідерів складається з таких компаній як: "Оранта", "ТАС", "Еталон", "АСКА", "Кредо^-Класик", "Вексель".
Як відомо, уряд України намагалося впровадити обов'язкові програми мультирискового страхування врожаю сельхозкультур і страхування тварин спільно зі страховими компаніями. Для цього був прийнятий ряд законодавчих документів по обов'язковому страхуванню в АПК. Але ці програми не одержали очікуваних результатів через недоліки регулюючих документів і недосконалості стратегії їхнього впровадження. Наприклад, постанова Кабінету Міністрів України N 1000 від 11.06.2002 року поставило за обов'язок всім господарствам страхувати сельхозкультуры по програмі мультирискового страхування. "Але виробники не несли відповідальності за невиконання законодавчих вимог. Крім цього, уряд продовжувало надавати ситуативну допомогу сільгоспвиробникам, розраховуючи її на гектар або на голову тварини. Подібні політичні рішення приймалися кілька разів за останні 10 років і, як правило, підривали основи сельхозстрахования, обмежуючи попит на страхування як на інструмент по керуванню аграрними ризиками", - підкреслює Юрій Єфімов.
Як відомо, уряд України початок реалізовувати першу реальну програму агрострахования в другій половині 2005 року після прийняття Закону "Про державну підтримку сільгоспвиробників", коли в Держбюджеті було виділено 54 млн грн на субсидування страхових премій. Як пояснює Юрій Єфімов, умови програми, інформаційні матеріали були надані в жовтні місяці, однак страховики змогли підписати 1300 договорів з 910 господарствами. Програма передбачає компенсацію 50% суми страхових премій по озимих культурах. У грудні 2005 року Міністерство аграрної політики погодило виплату субсидій у розмірі 5,8 млн грн. Виплати страхових компаній попередньо складуть більше 4 млн грн (процес урегулювання ще не завершений). "Було застраховано всього 6.4% від загальної посівної площі озимих. Середня сума страхової премії склала 31 грн 24 коп. на гектар, або 3,41% ставки премії. Такий тариф істотно нижче актуарно розрахованого. Карта зимових ризиків на Україні оцінюється приблизно 4,5-5,5 % від загальної премії й 5-8 % для всього вегетаційного періоду".
Юрій Єфімов затверджує, що кількість страхових компаній у різних адміністративних районах коливається від 10 в Одеській і Сумській областях і лише до 1 у Чернівецькій і Івано-Франківській областях. Середній коефіцієнт присутності сельхозстраховщиков в областях 4,25 компанії на область. Серед недоліків у технології страхуванні він відзначає "складність структури страхових продуктів, існує потреба в уніфікації термінології, що використається в аграрному страхуванні. Використання різних франшиз і покриттів визначає фінансову модель страхування й утрудняє розуміння сільгоспвиробниками сутності й умов страхування. Проблема актуарных розрахунків страхових премій одна із самих складних для страховиків. Останні розрахунки ставок премій провадилися іноземними фахівцями для компанії "Агро-Ризик" під певні продукти в 2003 році. Також відсутні достовірні статистичний дані по врожаях, погодних показниках, збитках. На жаль, вітчизняний страховий ринок випробовує гострий недолік кваліфікованих кадрів агростраховщиков".
Голова правління компанії "Кредо^-Класик" Юрій Єфімов акцентує увагу на відсутності системи популяризації страхування як важливого інструмента керування сельхозрисками. "Агрострахование не сприймається як пріоритетна область діяльності. Інакше як можна пояснити, що другий сезон підряд Минагрополитики катастрофічно спізнюється з розробкою й наданням субсидованих програм і змін до них. 2005-2006 маркетинговий рік показав, що ні міністерство ні страхові компанії не готові працювати з більшою кількістю господарств і більших площ. Комісія з регулювання ринку небанківських фінансових послуг не розрізняє агрострахование й страхування майна, одержуючи загальні звіти про страхову діяльність. Тому неможливо довідатися достовірну інформацію про страхування сельхозрисков, зробити аналіз діяльності страховиків. Комісія не має фахівців, які можуть перевірити актуарную збалансованість ставок премій і адекватність процедур оцінки збитків". Тому, за його словами, необхідний системний підхід до формування державної підтримки сільгоспвиробника через систему агрострахования.
http://www.forexpf.ru/forum/index.php?showuser=14428
http://www.domik.net/mod/forum/index.php?showuser=6522
http://2md.ru/the/informacionnie-stati-o.html
Автор: Валерій Иваськив, УКРІНФОРМ
В Україні необхідно терміново створити державне агентство по керуванню аграрними ризиками, що повинне бути равноотдаленное від Міністерства аграрної політики й Мінфіну й кероване Кабінетом Міністрів. Такий документ підготовлений. Але необхідно прискорити процедуру його легітимізації. У цьому переконаний голова правління компанії "Кредо^-Класик", віце-президент Української аграрної конфедерації Юрій Єфімов.
Як відзначив Ю.Єфімов, у Росії, наприклад, подібна програма існує 4 роки й у страхуванні вже бере участь 25 % сільгоспвиробників країни, а в нас усього 1%. За його словами, страхування аграрних ризиків в Україні не розвинено й займає незначну частку в загальній системі страхування. З більш ніж 400 зареєстрованих у страхуванні сільськогосподарських ризиків постійно бере участь приблизно 30 компаній. І тільки 10 страхових компаній з 50 великих страховиків в Україні домінують у цьому сегменті. Список лідерів складається з таких компаній як: "Оранта", "ТАС", "Еталон", "АСКА", "Кредо^-Класик", "Вексель".
Як відомо, уряд України намагалося впровадити обов'язкові програми мультирискового страхування врожаю сельхозкультур і страхування тварин спільно зі страховими компаніями. Для цього був прийнятий ряд законодавчих документів по обов'язковому страхуванню в АПК. Але ці програми не одержали очікуваних результатів через недоліки регулюючих документів і недосконалості стратегії їхнього впровадження. Наприклад, постанова Кабінету Міністрів України N 1000 від 11.06.2002 року поставило за обов'язок всім господарствам страхувати сельхозкультуры по програмі мультирискового страхування. "Але виробники не несли відповідальності за невиконання законодавчих вимог. Крім цього, уряд продовжувало надавати ситуативну допомогу сільгоспвиробникам, розраховуючи її на гектар або на голову тварини. Подібні політичні рішення приймалися кілька разів за останні 10 років і, як правило, підривали основи сельхозстрахования, обмежуючи попит на страхування як на інструмент по керуванню аграрними ризиками", - підкреслює Юрій Єфімов.
Як відомо, уряд України початок реалізовувати першу реальну програму агрострахования в другій половині 2005 року після прийняття Закону "Про державну підтримку сільгоспвиробників", коли в Держбюджеті було виділено 54 млн грн на субсидування страхових премій. Як пояснює Юрій Єфімов, умови програми, інформаційні матеріали були надані в жовтні місяці, однак страховики змогли підписати 1300 договорів з 910 господарствами. Програма передбачає компенсацію 50% суми страхових премій по озимих культурах. У грудні 2005 року Міністерство аграрної політики погодило виплату субсидій у розмірі 5,8 млн грн. Виплати страхових компаній попередньо складуть більше 4 млн грн (процес урегулювання ще не завершений). "Було застраховано всього 6.4% від загальної посівної площі озимих. Середня сума страхової премії склала 31 грн 24 коп. на гектар, або 3,41% ставки премії. Такий тариф істотно нижче актуарно розрахованого. Карта зимових ризиків на Україні оцінюється приблизно 4,5-5,5 % від загальної премії й 5-8 % для всього вегетаційного періоду".
Юрій Єфімов затверджує, що кількість страхових компаній у різних адміністративних районах коливається від 10 в Одеській і Сумській областях і лише до 1 у Чернівецькій і Івано-Франківській областях. Середній коефіцієнт присутності сельхозстраховщиков в областях 4,25 компанії на область. Серед недоліків у технології страхуванні він відзначає "складність структури страхових продуктів, існує потреба в уніфікації термінології, що використається в аграрному страхуванні. Використання різних франшиз і покриттів визначає фінансову модель страхування й утрудняє розуміння сільгоспвиробниками сутності й умов страхування. Проблема актуарных розрахунків страхових премій одна із самих складних для страховиків. Останні розрахунки ставок премій провадилися іноземними фахівцями для компанії "Агро-Ризик" під певні продукти в 2003 році. Також відсутні достовірні статистичний дані по врожаях, погодних показниках, збитках. На жаль, вітчизняний страховий ринок випробовує гострий недолік кваліфікованих кадрів агростраховщиков".
Голова правління компанії "Кредо^-Класик" Юрій Єфімов акцентує увагу на відсутності системи популяризації страхування як важливого інструмента керування сельхозрисками. "Агрострахование не сприймається як пріоритетна область діяльності. Інакше як можна пояснити, що другий сезон підряд Минагрополитики катастрофічно спізнюється з розробкою й наданням субсидованих програм і змін до них. 2005-2006 маркетинговий рік показав, що ні міністерство ні страхові компанії не готові працювати з більшою кількістю господарств і більших площ. Комісія з регулювання ринку небанківських фінансових послуг не розрізняє агрострахование й страхування майна, одержуючи загальні звіти про страхову діяльність. Тому неможливо довідатися достовірну інформацію про страхування сельхозрисков, зробити аналіз діяльності страховиків. Комісія не має фахівців, які можуть перевірити актуарную збалансованість ставок премій і адекватність процедур оцінки збитків". Тому, за його словами, необхідний системний підхід до формування державної підтримки сільгоспвиробника через систему агрострахования.
http://www.forexpf.ru/forum/index.php?showuser=14428
http://www.domik.net/mod/forum/index.php?showuser=6522
http://2md.ru/the/informacionnie-stati-o.html
понедельник, 14 июля 2008 г.
"Немного рекламы"
"Немного рекламы"
"Немного рекламы"
Потенціал ринку страхування життя в Україні розкритий не повністю. Подальший ріст цього сегмента залежить від готовності гравців до консолідації, а законодавців - до усунення пробілів у правовому регулюванні.
За підсумками минулого року обсяг премій у сфері страхування життя склав 783,9 млн гривень, перевищивши прогноз Ліги страхових організацій, що очікувала збори в розмірі 650 млн гривень. Таким чином, ріст ринку страхування життя в Україні в порівнянні з 2006-м склав 73,9%. Число гравців також збільшувалося й до кінця 2007-го досягло 65.
«Протягом 2007 року в сегменті страхування життя було укладено більше шістисот тисяч договорів, що значно перевищує показники за попередні періоди. Ринок страхування інтенсивно розвивався за рахунок:
розширення роздрібних каналів дистрибуції;
завдяки компаніям, що практикують банківське страхування.
Як і раніше значну частку ринку страхування життя займає корпоративне страхування», - розповідає голова правління страхової компанії (СК) «Блакитний поліс» Анатолій Лазоренко. Однак, незважаючи на надихаючу динаміку, торік так і не були внесені зміни в законодавство в сфері страхування й недержавного пенсійного забезпечення, які б більш надійно захистили інтереси споживачів, оскільки зараз у клієнта майже немає вільного вибору інституціональних постачальників фінансових послуг, що містять пенсійну складову.
Проте, як прогнозують аналитики, за підсумками 2008-го ринок страхування життя збільшиться на 70-75%. «ДО 2010 року обсяг цього сегмента страхування в нашій країні досягне мільярда гривень. На думку багатьох вітчизняних і закордонних експертів, із всіх держав Східної Європи ринок „лайф“ України є одним з найпривабливіших для закордонних інвесторів», - коментує ситуацію перший заступник голови правління СК "Юпітер страхування життя Vienna Insurance Group" Ирина Бордюг.
Однак активність західних інвесторів у покупці або створенні страхових компаній в Україні в 2008-м буде трохи нижче, ніж у попередні два роки. Це зв'язано не тільки з політичною нестабільністю в країні, але й з виходом деяких сильних закордонних гравців. «До основних факторів впливу на ринок можна віднести активний розвиток банкострахования й формування страховими компаніями власних мереж збуту. Підприємства багаторівневого маркетингу будуть розвиватися органічно, їхні показники як мінімум подвояться в порівнянні з обсягами минулого року», - прогнозує керівник департаменту корпоративних продажів СК «ТАС» Ігор Дзюбинский.
Головним підсумком цього року повинне стати підвищення якості послуг. Прихід західних компаній і великих капіталів сприяє активному розвитку ринку й зменшенню його концентрації, а конкуренція, що збільшується з кожним днем, стимулює гравців до пропозиції нових програм і більше зручних умов страхування.
Секрети мотивації
Якщо фізичні особи ще не стали основними учасниками ринку страхування життя, то популярність програм корпоративного страхування життя співробітників підприємств росте швидко. Ще кілька років назад такий соціальний захист своїм працівникам пропонували тільки великі західні компанії, що працюють на ринку України. Тепер же це невід'ємна частина діяльності багатьох вітчизняних фірм, включаючи й підприємства середнього бізнесу. «Зараз майже всі керівники фірм усвідомлюють, що традиційні мотиваційні інструменти для співробітників уже ледь працюють, і щоб утримати останніх, необхідно використати всі нові й нові методи», - відзначає Ігор Дзюбинский.
Більшість лайфовых компаній пропонує корпоративним клієнтам:
довгострокові накопичувальні програми переважно з одноразовими виплатами по дожиттю до кінця дії договору;
значно рідше - прив'язані до досягнення пенсійного віку, з виплатами у формі аннуитетов або в змішаній формі.
Деякі СК пропонують корпоративним клієнтам комплексні програми з можливістю розробки індивідуальної пропозиції для кожного конкретного підприємства, з урахуванням його потреб і запитів.
«Як правило, програми корпоративного страхування досить типові для страхування життя. Це в першу чергу нагромадження з незначним доповненням ризику. Компанії в основному укладають такі договори в рамках пенсійного забезпечення. У багатьох наших клієнтів уже є програми ризикового страхування, а страхування життя є найкращим стимулюванням співробітників. Маючи ризикове страхування, підприємство більше цікавлять нагромадження, а не реальне страхування», - уважає національний менеджер GRAWE Group в Україні Роман Дэнис.
Страхувальник хоче бачити реальний фінансовий захист відповідальності за втрату життя й здоров'я своїх співробітників, рішення мотиваційного питання, підвищення кадрової стабільності, одержання певних податкових пільг. При цьому компанії, готові надати наймані робітники страхування життя, виглядають більше привабливими на ринку праці.
«В умовах діючого правового регулювання СК можуть пропонувати кілька страхових продуктів для корпоративних клієнтів, включаючи ризикові, пенсійного типу або накопичувальні. Роботодавця насамперед цікавить накопичувальне страхування життя, яке можна використати для підвищення мотивації персоналу», - підкреслює голова правління СК "Страхові традиції -Життя" Андрій Лупырь.
Важливу роль при виборі страховика грає платоспроможність і надійність компанії, а також структура перестрахування ризиків і технологія оперирования страховими резервами, тому що будь-який роботодавець хоче бути впевненим у надійності фінансової структури, що розпоряджається його коштами. Тому одним з найбільш значних аспектів, які містить у собі накопичувальне страхування життя, є дохід від інвестування страхових резервів, що складає з:
гарантованого інвестиційного доходу;
фактичних його показників за попередні роки.
«Питання про напрямки інвестування також є ключовим і припускає, як правило, наявність у страховій компанії експертів у цій сфері для належної оцінки рівнів прибутковості, надійності, стабільності фінансових інструментів, у яких надалі будуть представлені страхові резерви», - заявив начальник юридичного відділу СК «Юпітер страхування життя Vienna Insurance Group» Ганна Попівська. Для застрахованих співробітників вигоди укладаються у формуванні гарантованого капіталу на момент закінчення терміну дії договору страхування,можливість забезпечення корпоративної пенсії, а також фінансова підтримка родичів у випадку втрати годувальника.
"Немного рекламы"
"Немного рекламы"
"Немного рекламы"
"Немного рекламы"
"Немного рекламы"
Потенціал ринку страхування життя в Україні розкритий не повністю. Подальший ріст цього сегмента залежить від готовності гравців до консолідації, а законодавців - до усунення пробілів у правовому регулюванні.
За підсумками минулого року обсяг премій у сфері страхування життя склав 783,9 млн гривень, перевищивши прогноз Ліги страхових організацій, що очікувала збори в розмірі 650 млн гривень. Таким чином, ріст ринку страхування життя в Україні в порівнянні з 2006-м склав 73,9%. Число гравців також збільшувалося й до кінця 2007-го досягло 65.
«Протягом 2007 року в сегменті страхування життя було укладено більше шістисот тисяч договорів, що значно перевищує показники за попередні періоди. Ринок страхування інтенсивно розвивався за рахунок:
розширення роздрібних каналів дистрибуції;
завдяки компаніям, що практикують банківське страхування.
Як і раніше значну частку ринку страхування життя займає корпоративне страхування», - розповідає голова правління страхової компанії (СК) «Блакитний поліс» Анатолій Лазоренко. Однак, незважаючи на надихаючу динаміку, торік так і не були внесені зміни в законодавство в сфері страхування й недержавного пенсійного забезпечення, які б більш надійно захистили інтереси споживачів, оскільки зараз у клієнта майже немає вільного вибору інституціональних постачальників фінансових послуг, що містять пенсійну складову.
Проте, як прогнозують аналитики, за підсумками 2008-го ринок страхування життя збільшиться на 70-75%. «ДО 2010 року обсяг цього сегмента страхування в нашій країні досягне мільярда гривень. На думку багатьох вітчизняних і закордонних експертів, із всіх держав Східної Європи ринок „лайф“ України є одним з найпривабливіших для закордонних інвесторів», - коментує ситуацію перший заступник голови правління СК "Юпітер страхування життя Vienna Insurance Group" Ирина Бордюг.
Однак активність західних інвесторів у покупці або створенні страхових компаній в Україні в 2008-м буде трохи нижче, ніж у попередні два роки. Це зв'язано не тільки з політичною нестабільністю в країні, але й з виходом деяких сильних закордонних гравців. «До основних факторів впливу на ринок можна віднести активний розвиток банкострахования й формування страховими компаніями власних мереж збуту. Підприємства багаторівневого маркетингу будуть розвиватися органічно, їхні показники як мінімум подвояться в порівнянні з обсягами минулого року», - прогнозує керівник департаменту корпоративних продажів СК «ТАС» Ігор Дзюбинский.
Головним підсумком цього року повинне стати підвищення якості послуг. Прихід західних компаній і великих капіталів сприяє активному розвитку ринку й зменшенню його концентрації, а конкуренція, що збільшується з кожним днем, стимулює гравців до пропозиції нових програм і більше зручних умов страхування.
Секрети мотивації
Якщо фізичні особи ще не стали основними учасниками ринку страхування життя, то популярність програм корпоративного страхування життя співробітників підприємств росте швидко. Ще кілька років назад такий соціальний захист своїм працівникам пропонували тільки великі західні компанії, що працюють на ринку України. Тепер же це невід'ємна частина діяльності багатьох вітчизняних фірм, включаючи й підприємства середнього бізнесу. «Зараз майже всі керівники фірм усвідомлюють, що традиційні мотиваційні інструменти для співробітників уже ледь працюють, і щоб утримати останніх, необхідно використати всі нові й нові методи», - відзначає Ігор Дзюбинский.
Більшість лайфовых компаній пропонує корпоративним клієнтам:
довгострокові накопичувальні програми переважно з одноразовими виплатами по дожиттю до кінця дії договору;
значно рідше - прив'язані до досягнення пенсійного віку, з виплатами у формі аннуитетов або в змішаній формі.
Деякі СК пропонують корпоративним клієнтам комплексні програми з можливістю розробки індивідуальної пропозиції для кожного конкретного підприємства, з урахуванням його потреб і запитів.
«Як правило, програми корпоративного страхування досить типові для страхування життя. Це в першу чергу нагромадження з незначним доповненням ризику. Компанії в основному укладають такі договори в рамках пенсійного забезпечення. У багатьох наших клієнтів уже є програми ризикового страхування, а страхування життя є найкращим стимулюванням співробітників. Маючи ризикове страхування, підприємство більше цікавлять нагромадження, а не реальне страхування», - уважає національний менеджер GRAWE Group в Україні Роман Дэнис.
Страхувальник хоче бачити реальний фінансовий захист відповідальності за втрату життя й здоров'я своїх співробітників, рішення мотиваційного питання, підвищення кадрової стабільності, одержання певних податкових пільг. При цьому компанії, готові надати наймані робітники страхування життя, виглядають більше привабливими на ринку праці.
«В умовах діючого правового регулювання СК можуть пропонувати кілька страхових продуктів для корпоративних клієнтів, включаючи ризикові, пенсійного типу або накопичувальні. Роботодавця насамперед цікавить накопичувальне страхування життя, яке можна використати для підвищення мотивації персоналу», - підкреслює голова правління СК "Страхові традиції -Життя" Андрій Лупырь.
Важливу роль при виборі страховика грає платоспроможність і надійність компанії, а також структура перестрахування ризиків і технологія оперирования страховими резервами, тому що будь-який роботодавець хоче бути впевненим у надійності фінансової структури, що розпоряджається його коштами. Тому одним з найбільш значних аспектів, які містить у собі накопичувальне страхування життя, є дохід від інвестування страхових резервів, що складає з:
гарантованого інвестиційного доходу;
фактичних його показників за попередні роки.
«Питання про напрямки інвестування також є ключовим і припускає, як правило, наявність у страховій компанії експертів у цій сфері для належної оцінки рівнів прибутковості, надійності, стабільності фінансових інструментів, у яких надалі будуть представлені страхові резерви», - заявив начальник юридичного відділу СК «Юпітер страхування життя Vienna Insurance Group» Ганна Попівська. Для застрахованих співробітників вигоди укладаються у формуванні гарантованого капіталу на момент закінчення терміну дії договору страхування,можливість забезпечення корпоративної пенсії, а також фінансова підтримка родичів у випадку втрати годувальника.
"Немного рекламы"
"Немного рекламы"
"Немного рекламы"
четверг, 10 июля 2008 г.
"закладки"
Ринок страхування держконтрактів
Активізація державного будівництва в останні роки й введення відповідних законодавчих норм забезпечення гарантій відповідальності виконавців по ньому відкрила російським страховикам нове поле діяльності - ринок страхування відповідальності по державних контрактах. На питання про розвиток цього ринку і його перспектив порталу «Страхування сьогодні» відповідає керівник страхової компанії «Респект-поліс» Ольга Андрианова.
Ольга Костянтинівна, законодавство Росії передбачає різні механізми забезпечення виконання державних контрактів. Чим обумовлений попит саме на страхування відповідальності'
Почнемо з того, що страхування відповідальності є одним із трьох видів забезпечення гарантій держзамовникові на випадок невиконання або неналежного виконання держконтракту, поряд з депозитом і банківською гарантією. Депозит має на увазі відволікання коштів, тому його вважають низкоэффективным методом захисту. Реально конкурує зі страхуванням тільки такий інструмент, як банківська гарантія. Не секрет, що при досить високої, у порівнянні зі страховим внеском, номінальній ціні, банківська гарантія нерідко надається по великих контрактах безкоштовно у відповідь на передачу банку обслуговування всіх грошових потоків постачальника. Інструментом страхування при цьому активно користуються середні й дрібні постачальники по держзамовленню, а також компанії, що мають устояні відносини зі страховою компанією, які страхують і сполучені з виконанням контракту ризики. Типовий державний контракт Департаменту міського замовлення капітального будівництва міста Москви на будівництво містить умови, що зобов'язують генпідрядника застрахувати СМР і відповідальність перед третіми особами. У цій ситуації страхування відповідальності по держконтракті є природним доповненням до пакета страхових послуг. Також серед конкурентних переваг страхування можу відзначити більше просту, з погляду адміністрування, процедуру оформлення послуги, у порівнянні з банківською гарантією, і оперативність укладання договору.
Чим страхування відповідальності по держконтрактах привабливо для страхових компаній'
Як і будь-якому відносно новому для ринку виду, страхуванню відповідальності по держконтрактах має бути пережити певні стадії розвитку - боязкий початок, нагромадження премій і демпінг, ріст збитковості, перегляд гравцями андеррайтерской політики, стабілізація й т.д. На мій погляд, що текет ситуація відповідає етапу гарної прибутковості по виду, виходячи з cash-flow, тому, на жаль, даний вид страхування особливо привабливий для компаній, що мають критично висока комбінована збитковість по КАСКО й ОСАГО, з більшою кількістю філій, що не окупають витрат на обслуговування. Допінг у вигляді премій по держконтрактах може допомогти їм прокормити компанію, а в умовах відсутності збитків по держконтрактах протягом тривалого часу - навіть провести реструктуризацію страхового портфеля. Для них характерна невтримна погоня за клієнтами, сполучена з відсутністю андеррайтинга й заниженими тарифами. Інші ж страховики проявляють обережний інтерес і вкрай вдумливо підходять до обсягу страхового покриття й цінам.
"Коммерческий кредит"
Ринок страхування держконтрактів
Активізація державного будівництва в останні роки й введення відповідних законодавчих норм забезпечення гарантій відповідальності виконавців по ньому відкрила російським страховикам нове поле діяльності - ринок страхування відповідальності по державних контрактах. На питання про розвиток цього ринку і його перспектив порталу «Страхування сьогодні» відповідає керівник страхової компанії «Респект-поліс» Ольга Андрианова.
Ольга Костянтинівна, законодавство Росії передбачає різні механізми забезпечення виконання державних контрактів. Чим обумовлений попит саме на страхування відповідальності'
Почнемо з того, що страхування відповідальності є одним із трьох видів забезпечення гарантій держзамовникові на випадок невиконання або неналежного виконання держконтракту, поряд з депозитом і банківською гарантією. Депозит має на увазі відволікання коштів, тому його вважають низкоэффективным методом захисту. Реально конкурує зі страхуванням тільки такий інструмент, як банківська гарантія. Не секрет, що при досить високої, у порівнянні зі страховим внеском, номінальній ціні, банківська гарантія нерідко надається по великих контрактах безкоштовно у відповідь на передачу банку обслуговування всіх грошових потоків постачальника. Інструментом страхування при цьому активно користуються середні й дрібні постачальники по держзамовленню, а також компанії, що мають устояні відносини зі страховою компанією, які страхують і сполучені з виконанням контракту ризики. Типовий державний контракт Департаменту міського замовлення капітального будівництва міста Москви на будівництво містить умови, що зобов'язують генпідрядника застрахувати СМР і відповідальність перед третіми особами. У цій ситуації страхування відповідальності по держконтракті є природним доповненням до пакета страхових послуг. Також серед конкурентних переваг страхування можу відзначити більше просту, з погляду адміністрування, процедуру оформлення послуги, у порівнянні з банківською гарантією, і оперативність укладання договору.
Чим страхування відповідальності по держконтрактах привабливо для страхових компаній'
Як і будь-якому відносно новому для ринку виду, страхуванню відповідальності по держконтрактах має бути пережити певні стадії розвитку - боязкий початок, нагромадження премій і демпінг, ріст збитковості, перегляд гравцями андеррайтерской політики, стабілізація й т.д. На мій погляд, що текет ситуація відповідає етапу гарної прибутковості по виду, виходячи з cash-flow, тому, на жаль, даний вид страхування особливо привабливий для компаній, що мають критично висока комбінована збитковість по КАСКО й ОСАГО, з більшою кількістю філій, що не окупають витрат на обслуговування. Допінг у вигляді премій по держконтрактах може допомогти їм прокормити компанію, а в умовах відсутності збитків по держконтрактах протягом тривалого часу - навіть провести реструктуризацію страхового портфеля. Для них характерна невтримна погоня за клієнтами, сполучена з відсутністю андеррайтинга й заниженими тарифами. Інші ж страховики проявляють обережний інтерес і вкрай вдумливо підходять до обсягу страхового покриття й цінам.
"Коммерческий кредит"
вторник, 8 июля 2008 г.
"Страхование депозитов"
Как страхові компанії оцінюють стан здоров'я застрахованої особи перед укладанням договору страхування? Які міри вживають із метою попередження зловживань із боку клієнтів?
Медичний андеррайтинг - система оцінки стану здоров'я майбутнього клієнта страхової компанії, з погляду схильності його ризикам захворювання й смерті. Для Росії це явище відносно нове, поки не стало масовим. Медичний андеррайтинг застосовується, в основному, при змішаному страхуванні життя, а також при страхуванні від нещасних випадків і хвороб на суми, що перевищують певну межу, установлена кожною конкретною компанією.
Як правило, медичний андеррайтинг здійснюється одним з 2-х способів: або майбутнього клієнта направляють на обстеження в медичну установу, з яким у страховика є договір, або клієнта просять самостійно надати ряд додаткових документів від лікарів тих специализаций, які зазначені страховиком.
На сьогоднішній день більша частина договорів особистого страхування в Росії укладається на основі заяви й анкети за підписом страхувальника. Дані, викладені в цих документах, не вимагають підтвердження медичними довідками. У випадку якщо зазначені відомості не достовірні, страхувальник сам несе за це відповідальність відповідно до загальних норм законодавства.
Цікавим є факт, що деякі клієнти, приймаючи на себе відповідальність за вірогідність викладених в анкеті даних, і відповідно, ризик невиплати, у деяких випадках не зупиняються перед здійсненням страхового шахрайства. Заповзятливі громадяни в Росії ще не перевелися, і страхування життя й здоров'я залучає їх як кошти шахрайської наживи хоча й рідше, ніж автострахование, але теж досить часто. Наприклад, зараз у нас у компанії на розгляді перебуває справа, що ще не закрита, але результат його вже приблизно ясний.
У компанію прийшло повідомлення про те, що трапилося, страховій події - смерть застрахованої особи. Выгодоприобретатели по цій справі звернулися в компанію підозріло швидко. Наша компанія зробила виплату у встановлений законодавством строк, і вже після цього стала розбиратися з обставинами справи. Було доведено, що, у дійсності, людина, зазначена в заяві як померлий, - живий. Лише частина документів, наданих у компанію, були справжні. Безумовно, ми доведемо цей випадок до суду, і він буде мати всі передбачені законодавством наслідку для шахрая.
Коли в чинність ряду обставин, наприклад, у зв'язку з вимогами перестрахувальників, виникає необхідність у додатковій оцінці стану здоров'я клієнта, тоді страхові компанії прибігають до методів медичного андеррайтинга. Існує спрощений шлях, коли медичні документи запитуються безпосередньо в самого потенційного страхувальника, що повинен пройти медичне обстеження за свій рахунок.
Зрозуміло, такий підхід не завжди є гарантом вірогідності наданих даних. Деякі несумлінні клієнти можуть вступати в змову із врачамим, підробляти або купувати довідки. Також не виключена можливість того, що лікарі, що проводять обстеження, можуть виявитися недостатньо компетентними й дати помилковий висновок. Однак якщо страхова компанія прийняла представлені медичні документи й уклала із клієнтом договір, те всі ризики лягають на неї. Якщо ж страхова компанія змогла документально довести, що, у момент укладання договору, неї ввели в оману, то клієнтові навряд чи вдасться одержати страхове відшкодування.
В ідеальній ситуації, як наприклад, це прийнято у Швейцарії, у страхової компанії є договір з медичною установою, куди клієнт направляється на безкоштовне для нього обстеження. У цьому випадку страхова компанія приймає на себе відповідальність на підставі документів клініки, з якої неї зв'язують, як правило, тривалі відносини, причому не тільки в області медичного андеррайтинга, але й у рамках співробітництва по інших видах страхування. Компетентність і сумлінність лікарів даного медучреждения страховик завжди має можливість проконтролювати. Такий варіант дає гранично глибокий медичний андеррайтинг, що припускає повну й всебічну информированность страхової компанії про захворювання, яким підданий клієнт. У нашій країні подібну схему можна застосовувати тільки у великих містах, для цього компанія повинна мати розгалужену філіальну мережу.
Як правило, інтерес страхової компанії до поглибленого вивчання стану здоров'я страхувальника виникає, у тому випадку, якщо страхова сума досить велика, а його відповідь на яке-небудь питання медичної анкети дає підстави припускати підвищений ризик.
Залежно від того, якими будуть результати медичного обстеження клієнта, страховиком приймається рішення про збільшення розміру страхового внеску або про зменшення страхової суми. Відповідно до правил «НСГ Страхування життя», рішення про те, як саме відбити в страховому полісі підвищений ризик страхувальника (зменшити покриття або збільшити внесок) приймається з урахуванням побажання клієнта.
Страхова компанія фіксує стан здоров'я страхувальника не тільки на стадії оформлення поліса, але й на всьому протязі його дії. За умовами страхування, при всіх серйозних змінах у стані свого здоров'я, (діагностування нового серйозного захворювання, влучення в аварію, захоплення екстремальними видами спорту), клієнт зобов'язаний сповіщати про це в страхову компанію. І якщо її експерти порахують підвищення ступеня ризику страхової події істотним, точно так само може застосовуватися перерахунок або розміру внесків і умови оплати, або розміру страхової суми.
Как страхові компанії оцінюють стан здоров'я застрахованої особи перед укладанням договору страхування? Які міри вживають із метою попередження зловживань із боку клієнтів?
Медичний андеррайтинг - система оцінки стану здоров'я майбутнього клієнта страхової компанії, з погляду схильності його ризикам захворювання й смерті. Для Росії це явище відносно нове, поки не стало масовим. Медичний андеррайтинг застосовується, в основному, при змішаному страхуванні життя, а також при страхуванні від нещасних випадків і хвороб на суми, що перевищують певну межу, установлена кожною конкретною компанією.
Як правило, медичний андеррайтинг здійснюється одним з 2-х способів: або майбутнього клієнта направляють на обстеження в медичну установу, з яким у страховика є договір, або клієнта просять самостійно надати ряд додаткових документів від лікарів тих специализаций, які зазначені страховиком.
На сьогоднішній день більша частина договорів особистого страхування в Росії укладається на основі заяви й анкети за підписом страхувальника. Дані, викладені в цих документах, не вимагають підтвердження медичними довідками. У випадку якщо зазначені відомості не достовірні, страхувальник сам несе за це відповідальність відповідно до загальних норм законодавства.
Цікавим є факт, що деякі клієнти, приймаючи на себе відповідальність за вірогідність викладених в анкеті даних, і відповідно, ризик невиплати, у деяких випадках не зупиняються перед здійсненням страхового шахрайства. Заповзятливі громадяни в Росії ще не перевелися, і страхування життя й здоров'я залучає їх як кошти шахрайської наживи хоча й рідше, ніж автострахование, але теж досить часто. Наприклад, зараз у нас у компанії на розгляді перебуває справа, що ще не закрита, але результат його вже приблизно ясний.
У компанію прийшло повідомлення про те, що трапилося, страховій події - смерть застрахованої особи. Выгодоприобретатели по цій справі звернулися в компанію підозріло швидко. Наша компанія зробила виплату у встановлений законодавством строк, і вже після цього стала розбиратися з обставинами справи. Було доведено, що, у дійсності, людина, зазначена в заяві як померлий, - живий. Лише частина документів, наданих у компанію, були справжні. Безумовно, ми доведемо цей випадок до суду, і він буде мати всі передбачені законодавством наслідку для шахрая.
Коли в чинність ряду обставин, наприклад, у зв'язку з вимогами перестрахувальників, виникає необхідність у додатковій оцінці стану здоров'я клієнта, тоді страхові компанії прибігають до методів медичного андеррайтинга. Існує спрощений шлях, коли медичні документи запитуються безпосередньо в самого потенційного страхувальника, що повинен пройти медичне обстеження за свій рахунок.
Зрозуміло, такий підхід не завжди є гарантом вірогідності наданих даних. Деякі несумлінні клієнти можуть вступати в змову із врачамим, підробляти або купувати довідки. Також не виключена можливість того, що лікарі, що проводять обстеження, можуть виявитися недостатньо компетентними й дати помилковий висновок. Однак якщо страхова компанія прийняла представлені медичні документи й уклала із клієнтом договір, те всі ризики лягають на неї. Якщо ж страхова компанія змогла документально довести, що, у момент укладання договору, неї ввели в оману, то клієнтові навряд чи вдасться одержати страхове відшкодування.
В ідеальній ситуації, як наприклад, це прийнято у Швейцарії, у страхової компанії є договір з медичною установою, куди клієнт направляється на безкоштовне для нього обстеження. У цьому випадку страхова компанія приймає на себе відповідальність на підставі документів клініки, з якої неї зв'язують, як правило, тривалі відносини, причому не тільки в області медичного андеррайтинга, але й у рамках співробітництва по інших видах страхування. Компетентність і сумлінність лікарів даного медучреждения страховик завжди має можливість проконтролювати. Такий варіант дає гранично глибокий медичний андеррайтинг, що припускає повну й всебічну информированность страхової компанії про захворювання, яким підданий клієнт. У нашій країні подібну схему можна застосовувати тільки у великих містах, для цього компанія повинна мати розгалужену філіальну мережу.
Як правило, інтерес страхової компанії до поглибленого вивчання стану здоров'я страхувальника виникає, у тому випадку, якщо страхова сума досить велика, а його відповідь на яке-небудь питання медичної анкети дає підстави припускати підвищений ризик.
Залежно від того, якими будуть результати медичного обстеження клієнта, страховиком приймається рішення про збільшення розміру страхового внеску або про зменшення страхової суми. Відповідно до правил «НСГ Страхування життя», рішення про те, як саме відбити в страховому полісі підвищений ризик страхувальника (зменшити покриття або збільшити внесок) приймається з урахуванням побажання клієнта.
Страхова компанія фіксує стан здоров'я страхувальника не тільки на стадії оформлення поліса, але й на всьому протязі його дії. За умовами страхування, при всіх серйозних змінах у стані свого здоров'я, (діагностування нового серйозного захворювання, влучення в аварію, захоплення екстремальними видами спорту), клієнт зобов'язаний сповіщати про це в страхову компанію. І якщо її експерти порахують підвищення ступеня ризику страхової події істотним, точно так само може застосовуватися перерахунок або розміру внесків і умови оплати, або розміру страхової суми.
"Виды страхования жизни"
Проблеми розвитку регіональних мереж і організації роботи із залучення клієнтів по всій території Росії коштують сьогодні не тільки перед універсальними страховиками, але й перед компаніями по страхуванню життя. Яким образом організується сьогодні робота зі страхування життя в регіонах?
При організації регіональної мережі продажів і формуванні лінійки продуктів довгострокового страхування життя страховикові необхідно всебічно враховувати регіональні особливості. Кожний регіон - єдиний у своєму роді, незважаючи на те, що потреби в людей скрізь однакові. Насамперед, у різних регіонах різний рівень доходів населення. У тих регіонах, де дохід населення нижче, відповідно нижче й розмір страхових внесків, що збирають. Але при основній ролі показника доходу на душу населення, при аналізі регіональних ринків важливо також брати до уваги й особливостей економічного розвитку, і культурні традиції регіону, і менталітет населення, специфіку його соціально-демографічного складу, показники тривалості життя й багато чого іншого. Одним словом, як це завжди буває на практиці, конкретна відповідь про затребуваність тих або інших продуктів у тім або іншому регіоні може бути даний винятково стосовно до конкретної ситуації.
У той же час універсальна цінність програм страхування життя - сполучення нагромадження із захистом родини у випадку втрати годувальника - актуальна для будь-якого регіону. Велике значення при плануванні продажів має ступінь гнучкості страхових програм по строках і сумі внесків, що робить послуги доступними для широких верств населення, у тому числі й у регіонах з менш високими доходами населення. Програми можливо доповнити страховкою від критичних хвороб і звільненням від сплати внесків у випадку втрати працездатності. У цілому, на наш погляд, найбільш затребуваними найближчим часом у регіонах стануть такі продукти, як змішане страхування життя, страхування для одержання утворення, ризикове термінове страхування життя, страхування життя позичальника, чому сприяє бурхливий ріст іпотечних програм, а також пенсійне страхування.
Для розвитку регіональної діяльності важливо також прийняти правильне рішення про вибір організаційно-правової форми майбутньої структури. Відповідь на питання, який шлях краще вибрати - відкрити філія, придбати й приєднати готову структуру (компанію або агентство), залучити брокера й ін. - залежить від місцевих умов і цілей компанії на даному регіональному ринку. Однозначної думки про перевазі того або іншого варіанта немає. Якщо компанія хоче рости стрімко, те, можливо, їй доцільніше придбати готову регіональну структуру або перетворити яку-небудь місцеву компанію у свою філію. Але в цьому випадку прийде зштовхнутися з необхідністю інвестувати значні кошти в реструктуризацію вже існуючої організації. Залучення місцевих агентських структур менш затратно, але також вимагає вкладення певних коштів, і ніхто не гарантований від такого сценарію, коли структура, у яку вже інвестовані кошти, «піде» через якийсь час до конкурентів. Створення ж у регіоні своєї власної структури «з нуля» зажадає, звичайно, набагато більше часу й коштів, однак, у цьому випадку ця структура із самого початку буде відповідати необхідним вимогам і функціонувати по єдиним з материнською компанією стандартам.
Великим страховим компаніям, у тому числі міжнародним, доцільно розвивати партнерські відносини з регіональними страховиками, які добре знають ринок, його особливості, місцеві умови. У свою чергу партнерство регіональних страхових компаній з відомими міжнародними страховиками дозволяє страховим компаніям у регіонах значно розширити спектр послуг, підвищити рівень сервісу, зміцнити ділову репутацію. Крім того, таке співробітництво вигідно також з погляду бізнесу, тому що регіональні партнери одержують від своїх міжнародних партнерів агентські комісії.
Додатковою можливістю розширення бізнесу регіональних страховиків, що не надає послуги зі страхування життя, можуть стати галузеві перехресні продажі: реалізація продуктів по страхуванню життя міжнародних компаній. Це дозволить регіональним страховим компаніям забезпечити комплексність при обслуговуванні клієнтів, зміцнити рейтингові позиції внаслідок дистрибуції світових брендов, підвищити прибутковість, і в цілому усталити позиції на регіональних ринках. У свою чергу міжнародні компанії можуть звертатися до регіональних колег з метою залучення їх до обслуговування своїх клієнтів у програмах захисту життя й здоров'я.
Важливим завданням є організація ефективного контролю над діяльністю регіонального підрозділу. Ефективно контролювати діяльність філій і представництв можна, сполучаючи регулярний аналіз звітності про активність співробітників регіонального підрозділу й особисте спілкування зі співробітниками. Необхідно також проводити аналіз роботи всіх регіональних структур у цілому. Головна компанія повинна контролювати й стан людських ресурсів. Як показує практика, найважливіший фактор зацікавленості регіонального підрозділу в роботі - це мотивація. Фахівці регіонального підрозділу повинні мати перспективи творчого й кар'єрного росту, можливість навчатися, удосконалювати знання й навички. Необхідна також і моральна мотивація. Співробітники філії повинні відчувати, що компанія цінує їх і має потребу в них.
Що стосується реклами й PR-підтримки просування продуктів страхування життя в регіонах, те їх варто здійснювати відповідно до конкретної ситуації. При цьому дуже важливо враховувати менталітет людей. З погляду менталітету населення, кожний регіон - єдиний у своєму роді, і ті підходи, які ефективні для Москви, можуть виявитися не діючими, приміром, у Санкт-Петербурзі або Тюмені. На мій погляд, і реклама, і PR-підтримка повинні носити й роз'яснювальний, і брендовый характер, адже страхування життя - відносно новий вид страхування, і необхідно донести до кожного його незаперечні переваги. Але саме головне, це, безперечно, довіра громадян до страхової компанії. Саме довіра - головний фактор успіху діяльності компанії в будь-якому регіоні, адже програми страхування життя є довгостроковими й мають на увазі постійна взаємодія страховика й страхувальника. І така взаємодія може бути успішним тільки у випадку довірчих відносин між страховою компанією й клієнтом.
Проблеми розвитку регіональних мереж і організації роботи із залучення клієнтів по всій території Росії коштують сьогодні не тільки перед універсальними страховиками, але й перед компаніями по страхуванню життя. Яким образом організується сьогодні робота зі страхування життя в регіонах?
При організації регіональної мережі продажів і формуванні лінійки продуктів довгострокового страхування життя страховикові необхідно всебічно враховувати регіональні особливості. Кожний регіон - єдиний у своєму роді, незважаючи на те, що потреби в людей скрізь однакові. Насамперед, у різних регіонах різний рівень доходів населення. У тих регіонах, де дохід населення нижче, відповідно нижче й розмір страхових внесків, що збирають. Але при основній ролі показника доходу на душу населення, при аналізі регіональних ринків важливо також брати до уваги й особливостей економічного розвитку, і культурні традиції регіону, і менталітет населення, специфіку його соціально-демографічного складу, показники тривалості життя й багато чого іншого. Одним словом, як це завжди буває на практиці, конкретна відповідь про затребуваність тих або інших продуктів у тім або іншому регіоні може бути даний винятково стосовно до конкретної ситуації.
У той же час універсальна цінність програм страхування життя - сполучення нагромадження із захистом родини у випадку втрати годувальника - актуальна для будь-якого регіону. Велике значення при плануванні продажів має ступінь гнучкості страхових програм по строках і сумі внесків, що робить послуги доступними для широких верств населення, у тому числі й у регіонах з менш високими доходами населення. Програми можливо доповнити страховкою від критичних хвороб і звільненням від сплати внесків у випадку втрати працездатності. У цілому, на наш погляд, найбільш затребуваними найближчим часом у регіонах стануть такі продукти, як змішане страхування життя, страхування для одержання утворення, ризикове термінове страхування життя, страхування життя позичальника, чому сприяє бурхливий ріст іпотечних програм, а також пенсійне страхування.
Для розвитку регіональної діяльності важливо також прийняти правильне рішення про вибір організаційно-правової форми майбутньої структури. Відповідь на питання, який шлях краще вибрати - відкрити філія, придбати й приєднати готову структуру (компанію або агентство), залучити брокера й ін. - залежить від місцевих умов і цілей компанії на даному регіональному ринку. Однозначної думки про перевазі того або іншого варіанта немає. Якщо компанія хоче рости стрімко, те, можливо, їй доцільніше придбати готову регіональну структуру або перетворити яку-небудь місцеву компанію у свою філію. Але в цьому випадку прийде зштовхнутися з необхідністю інвестувати значні кошти в реструктуризацію вже існуючої організації. Залучення місцевих агентських структур менш затратно, але також вимагає вкладення певних коштів, і ніхто не гарантований від такого сценарію, коли структура, у яку вже інвестовані кошти, «піде» через якийсь час до конкурентів. Створення ж у регіоні своєї власної структури «з нуля» зажадає, звичайно, набагато більше часу й коштів, однак, у цьому випадку ця структура із самого початку буде відповідати необхідним вимогам і функціонувати по єдиним з материнською компанією стандартам.
Великим страховим компаніям, у тому числі міжнародним, доцільно розвивати партнерські відносини з регіональними страховиками, які добре знають ринок, його особливості, місцеві умови. У свою чергу партнерство регіональних страхових компаній з відомими міжнародними страховиками дозволяє страховим компаніям у регіонах значно розширити спектр послуг, підвищити рівень сервісу, зміцнити ділову репутацію. Крім того, таке співробітництво вигідно також з погляду бізнесу, тому що регіональні партнери одержують від своїх міжнародних партнерів агентські комісії.
Додатковою можливістю розширення бізнесу регіональних страховиків, що не надає послуги зі страхування життя, можуть стати галузеві перехресні продажі: реалізація продуктів по страхуванню життя міжнародних компаній. Це дозволить регіональним страховим компаніям забезпечити комплексність при обслуговуванні клієнтів, зміцнити рейтингові позиції внаслідок дистрибуції світових брендов, підвищити прибутковість, і в цілому усталити позиції на регіональних ринках. У свою чергу міжнародні компанії можуть звертатися до регіональних колег з метою залучення їх до обслуговування своїх клієнтів у програмах захисту життя й здоров'я.
Важливим завданням є організація ефективного контролю над діяльністю регіонального підрозділу. Ефективно контролювати діяльність філій і представництв можна, сполучаючи регулярний аналіз звітності про активність співробітників регіонального підрозділу й особисте спілкування зі співробітниками. Необхідно також проводити аналіз роботи всіх регіональних структур у цілому. Головна компанія повинна контролювати й стан людських ресурсів. Як показує практика, найважливіший фактор зацікавленості регіонального підрозділу в роботі - це мотивація. Фахівці регіонального підрозділу повинні мати перспективи творчого й кар'єрного росту, можливість навчатися, удосконалювати знання й навички. Необхідна також і моральна мотивація. Співробітники філії повинні відчувати, що компанія цінує їх і має потребу в них.
Що стосується реклами й PR-підтримки просування продуктів страхування життя в регіонах, те їх варто здійснювати відповідно до конкретної ситуації. При цьому дуже важливо враховувати менталітет людей. З погляду менталітету населення, кожний регіон - єдиний у своєму роді, і ті підходи, які ефективні для Москви, можуть виявитися не діючими, приміром, у Санкт-Петербурзі або Тюмені. На мій погляд, і реклама, і PR-підтримка повинні носити й роз'яснювальний, і брендовый характер, адже страхування життя - відносно новий вид страхування, і необхідно донести до кожного його незаперечні переваги. Але саме головне, це, безперечно, довіра громадян до страхової компанії. Саме довіра - головний фактор успіху діяльності компанії в будь-якому регіоні, адже програми страхування життя є довгостроковими й мають на увазі постійна взаємодія страховика й страхувальника. І така взаємодія може бути успішним тільки у випадку довірчих відносин між страховою компанією й клієнтом.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)