В Україні необхідно створити агентство по керуванню аграрними ризиками
Автор: Валерій Иваськив, УКРІНФОРМ
В Україні необхідно терміново створити державне агентство по керуванню аграрними ризиками, що повинне бути равноотдаленное від Міністерства аграрної політики й Мінфіну й кероване Кабінетом Міністрів. Такий документ підготовлений. Але необхідно прискорити процедуру його легітимізації. У цьому переконаний голова правління компанії "Кредо^-Класик", віце-президент Української аграрної конфедерації Юрій Єфімов.
Як відзначив Ю.Єфімов, у Росії, наприклад, подібна програма існує 4 роки й у страхуванні вже бере участь 25 % сільгоспвиробників країни, а в нас усього 1%. За його словами, страхування аграрних ризиків в Україні не розвинено й займає незначну частку в загальній системі страхування. З більш ніж 400 зареєстрованих у страхуванні сільськогосподарських ризиків постійно бере участь приблизно 30 компаній. І тільки 10 страхових компаній з 50 великих страховиків в Україні домінують у цьому сегменті. Список лідерів складається з таких компаній як: "Оранта", "ТАС", "Еталон", "АСКА", "Кредо^-Класик", "Вексель".
Як відомо, уряд України намагалося впровадити обов'язкові програми мультирискового страхування врожаю сельхозкультур і страхування тварин спільно зі страховими компаніями. Для цього був прийнятий ряд законодавчих документів по обов'язковому страхуванню в АПК. Але ці програми не одержали очікуваних результатів через недоліки регулюючих документів і недосконалості стратегії їхнього впровадження. Наприклад, постанова Кабінету Міністрів України N 1000 від 11.06.2002 року поставило за обов'язок всім господарствам страхувати сельхозкультуры по програмі мультирискового страхування. "Але виробники не несли відповідальності за невиконання законодавчих вимог. Крім цього, уряд продовжувало надавати ситуативну допомогу сільгоспвиробникам, розраховуючи її на гектар або на голову тварини. Подібні політичні рішення приймалися кілька разів за останні 10 років і, як правило, підривали основи сельхозстрахования, обмежуючи попит на страхування як на інструмент по керуванню аграрними ризиками", - підкреслює Юрій Єфімов.
Як відомо, уряд України початок реалізовувати першу реальну програму агрострахования в другій половині 2005 року після прийняття Закону "Про державну підтримку сільгоспвиробників", коли в Держбюджеті було виділено 54 млн грн на субсидування страхових премій. Як пояснює Юрій Єфімов, умови програми, інформаційні матеріали були надані в жовтні місяці, однак страховики змогли підписати 1300 договорів з 910 господарствами. Програма передбачає компенсацію 50% суми страхових премій по озимих культурах. У грудні 2005 року Міністерство аграрної політики погодило виплату субсидій у розмірі 5,8 млн грн. Виплати страхових компаній попередньо складуть більше 4 млн грн (процес урегулювання ще не завершений). "Було застраховано всього 6.4% від загальної посівної площі озимих. Середня сума страхової премії склала 31 грн 24 коп. на гектар, або 3,41% ставки премії. Такий тариф істотно нижче актуарно розрахованого. Карта зимових ризиків на Україні оцінюється приблизно 4,5-5,5 % від загальної премії й 5-8 % для всього вегетаційного періоду".
Юрій Єфімов затверджує, що кількість страхових компаній у різних адміністративних районах коливається від 10 в Одеській і Сумській областях і лише до 1 у Чернівецькій і Івано-Франківській областях. Середній коефіцієнт присутності сельхозстраховщиков в областях 4,25 компанії на область. Серед недоліків у технології страхуванні він відзначає "складність структури страхових продуктів, існує потреба в уніфікації термінології, що використається в аграрному страхуванні. Використання різних франшиз і покриттів визначає фінансову модель страхування й утрудняє розуміння сільгоспвиробниками сутності й умов страхування. Проблема актуарных розрахунків страхових премій одна із самих складних для страховиків. Останні розрахунки ставок премій провадилися іноземними фахівцями для компанії "Агро-Ризик" під певні продукти в 2003 році. Також відсутні достовірні статистичний дані по врожаях, погодних показниках, збитках. На жаль, вітчизняний страховий ринок випробовує гострий недолік кваліфікованих кадрів агростраховщиков".
Голова правління компанії "Кредо^-Класик" Юрій Єфімов акцентує увагу на відсутності системи популяризації страхування як важливого інструмента керування сельхозрисками. "Агрострахование не сприймається як пріоритетна область діяльності. Інакше як можна пояснити, що другий сезон підряд Минагрополитики катастрофічно спізнюється з розробкою й наданням субсидованих програм і змін до них. 2005-2006 маркетинговий рік показав, що ні міністерство ні страхові компанії не готові працювати з більшою кількістю господарств і більших площ. Комісія з регулювання ринку небанківських фінансових послуг не розрізняє агрострахование й страхування майна, одержуючи загальні звіти про страхову діяльність. Тому неможливо довідатися достовірну інформацію про страхування сельхозрисков, зробити аналіз діяльності страховиків. Комісія не має фахівців, які можуть перевірити актуарную збалансованість ставок премій і адекватність процедур оцінки збитків". Тому, за його словами, необхідний системний підхід до формування державної підтримки сільгоспвиробника через систему агрострахования.
http://www.forexpf.ru/forum/index.php?showuser=14428
http://www.domik.net/mod/forum/index.php?showuser=6522
http://2md.ru/the/informacionnie-stati-o.html
