Закон про ОСАГО вже діє в нашій країні досить тривалий час, однак він усе ще далекий від досконалості. Засновані на ньому правила ОСАГО, хоча по ідеї й повинні видаватися кожному Страхувальникові, майже ніким не читаються. Тим часом, при настанні страхового випадку, можуть «вилізти» різні неприємні речі.
Взяти хоча б історію з утриманням 23% при достроковому розірванні ОСАГО. Насправді, ця цифра не прописана чітко в самому законі, де сказано тільки про «навантаження» Страховика. Однак є рекомендації РСА, і саме на них найчастіше посилаються Страховики, що залишають 23% від загальної сплаченої страхової премії собі.
Треба сказати, що багато автомобілістів уже звертали увагу на цю нестиковку й намагалися через суд довести, що правових підстав для втримання в страхової компанії не було. Що ж, рішення суду є й у ту й в іншу сторону. Оскільки ця сума в 23% невелика, і судові витрати, звичайно ж, багаторазово перевищують її, рішення подібних суперечок судовим порядком - доля принципових людей. Більше того, відомий навіть випадок, коли людин спеціально уклав і розірвав страховку саме для того, щоб протестувати - як буде страхова компанія становити виплатний розрахунок ОСАГО.
Економічна сутність страхування складається у формуванні певногогрошового фонду, утвореного за рахунок страхових внесків (страхових премій) клієнтів длявідшкодування збитків, понесених ними в результаті страхового випадку. Завдяки наявності страховогофонду кожний окремий підприємець може придбати страховий захист за ціну, меншу тихвитрат, які він поніс би, формуючи власний резервний фонд. При малихвитратах на внески вони можуть одержувати відшкодування збитків, що перевершують внески в десятки, сотній тисячі разів.Причому розмір внесків порівняно необтяжливий для кожного з учасників фонду (приблизно від0,01 до 15% дійсної вартості об'єктів), а збитки рівномірно розподіляються на всіх учасників.
Розуміння того, що за допомогою страхування будуть переборені фінансові наслідкипевних ризиків, вносить, безумовно, спокій і стабільність. Страхування важливодля всіх -підприємців, що страхують свій бізнес; власників, що страхують свої автомобілі,будинку, тварин; звичайних громадян, щострахують своє життя й здоров'я.
Страхуванняє перерозподіленими економічними відносинами. Перераспределительность страхуванняукладається в тім,що бажаючий застрахуватися не зможе цього зробити, поки не одержить по фазі розподілусвій дохід. У борг і кредит страхувати ніхто не стане. Тільки одержавши свій дохід, що бажає застрахувати що-небудь ідена страховий ринок, тобто вступає в економічну фазу обміну або перерозподілу суспільного продукту.
Випадковість і ймовірністьстрахових випадків укладаютьсяв тім, щостраховики не продадуть послугу із захисту від подій, про настання яких заздалегідьвідомо: де й коли вони відбудуться, які об'єкти ушкодять або знищать,який і кому збиток нанесутьі т.п. Страхування здійсненне лише тоді, коли воно опирається на випадковість іімовірнісну можливість настаннястрахового випадку.
Страхові випадки повинні бути фактично можливі,статистичноспостережувані й обчислювальні, з одного боку, і невідомі за часом, місцю, об'єктам і т.д. - зіншої.
Замкнута солідарність страхування укладається в тім,що у формуваннірезервів страхової компанії беруть участь не всі члени суспільства і юридичні особи, а тільки ті зних, хто вирішивзастрахуватися (страхувальники). Страхувальникам відомі умови страхування, вони згодні зтим, що при ризиковому страхуванні не одержать назад свої внески й ніякі страхові виплати, якщо їхні застрахованіоб'єкти не постраждають від страхового випадку.Відшкодування збитку одержують тільки тістрахувальники, чиї застрахованіоб'єкти постраждали від страхового випадку.
Просторові й тимчасовіобмеження страхуванняозначають, щостраховик забезпечує за гроші страховий захист лише в межах тієї території,на якій розташовані застраховані об'єкти, і лише протягом того періоду часу, що зазначений у договорі страхування.
Зворотність страхування означає, що основна частина страхових внесків (нетто-внески, які залишаються післявідрахування накладних видатків ізбрутто-внесків) не належить страховикові. Резерви, створені з нетто-внесків, в остаточному підсумку, будуть витрачені на страхові виплати, тобто повернутьсястрахувальникам. Наприклад, резерви,створені з нетто-внесків 2006р. за страхуванняжиття, будуть використані для наступних поколіньстрахувальників в 2016-2020 р. і т.д.